Телескоп Вебба показав Кільцеву туманність. ФОТО
Астрономи показали Кільцеву туманність, яку утворила зірка, що вибухнула протягом останніх 2000 років.
Її уламки розлітаються в космос та утворюють сферу, яка для нас виглядає як кільце, наповнене сяючим матеріалом, пояснюють у ESA Webb.
Кільцева туманність є одним із найпомітніших об’єктів у космосі. Її відкрили у 1779 році астрономи Антуаном Дарк'є де Пеллепуа та Шарлем Мессьє.
Обидва науковці "натрапили" на туманність, коли намагалися прослідкувати траєкторію комети крізь сузір’я Ліри (вона проходить дуже близько).
Фото: ESA Webb |
Туманність також відома як M57 і NGC 6720. Вона перебуває відносно близько до Землі – на відстані приблизно 2,5 тисячі світлових років. Її змогли побачити завдяки використанню ближнього та середнього інфрачервоного діапазону.
Кільцева туманність має форму спотвореного пончика. Хоча її центр може здаватися порожнім, насправді він наповнений матеріалом меншої щільності.
Кольорове кільце складається з газу, який викидає вмираюча зірка в центрі туманності.
За припущенням науковців, вона може перетворитися на білого карлика – зірку зі щільним і гарячим тілом, як Сонце.
Кільцева туманність |
Зовнішня оболонка туманності товста й запорошена, висічена в складні структури, де вона врізається в міжзоряне середовище, зазначають у Science Alert.
Нові зображення показують близько 20 000 щільних збагачених воднем глобул у туманності, а світло від основної оболонки показує, що вона багата поліциклічними ароматичними вуглеводнями – типом вуглецю, з якого складається сажа.
Приблизно десять концентричних дуг розташовані відразу за зовнішнім краєм основного кільця. Глибоко всередині простір світиться гарячим слабким газом.
Вважається, що дуги походять від взаємодії центральної зірки з компаньйоном малої маси, що обертається на відстані, порівнянній з відстанню між Землею та карликовою планетою Плутон.
Кільцева туманність |
"Ми є свідками останніх розділів життя зірки, так би мовити, попереднього перегляду далекого майбутнього Сонця. Спостереження телескопа Вебба відкрили нове вікно в розумінні цих вражаючих космічних подій. Ми можемо використовувати Кільцеву туманність як лабораторію для вивчення того, як формуються та еволюціонують планетарні туманності", – пояснив астрофізик Майк Барлоу з Університетського коледжу Лондона.
Читайте також: Вчені вперше побачили, як зірка поглинає планету. Коли це може статися з Землею?