44% українців мають досвід перебування в зоні бойових дій – опитування про стрес

Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну кількість українців, які отримали досвід перебування в зоні бойових дій, зросла з 18% до 44%.

Найбільший стрес людям спричиняє травматичний досвід (важкі спогади), стресори соціальної взаємодії (конфлікти, недостатня підтримка, дискримінація) та особистих вчинків, а також погіршення умов життя, проблеми зі здоров’ям і загроза для життя, обумовлена війною.

Найважливішими ресурсами протидії стресу є спілкування у справах поза основною роботою, дозвілля та робота, йдеться у дослідженні Соціологічної групи "Рейтинг".

Соціологи кажуть, що взаємодія з близькими дійсно задовольняється на необхідному рівні серед більшості населення, але потреба в дозвіллі й роботі задовольняється набагато гірше.

"Якщо розглядати індивідуальні психологічні ресурси, то найсильнішими з них є загальна активність (трудова та соціальна), а також оптимізм. Значно гірша ситуація з емоційною стійкістю та відчуттям контролю над ситуацією", – йдеться у дослідженні.

Якщо оцінювати рівень психологічного дистресу, актуальна ситуація співставна з другою половиною 2020 року, коли населення України знаходилося в очікуванні чергової хвилі коронавірусу.

Близько 69% опитаних демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% – підвищений, 10% – високий.

За поширеністю окремі стресові стани можна впорядкувати наступним чином (від наймеш поширених до найбільш поширених):

• ворожість як імпульсивність і агресія;
• депресія як пригніченість і тужливість;
• соматизація як тілесний дискомфорт;
• міжособистісна чутливість як низька самооцінка та вразливість;
• тривожність як напруженість, страх і погані передчуття;
• виснаження як занепад фізичних та психічних можливостей;
• параноїдальні ідеї як підозрілість, недовіра та звинувачування інших.

Трьома ціннісними стовпами, на яких зараз тримається індивідуальна життєдіяльність є міжособистісні стосунки, моральність та знання.

Опитування було проведено Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Інституту соціології НАН України по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) 6-10 жовтня 2023 року.

У ньому взяли участь.2767 респондентів.

Вибірка репрезентує жителів України у віці від 18 до 69, які користуються смартфоном (орієнтовно – 74% дорослого населення України).

Вибірка не включає українців, які зараз не перебувають в Україні.

Похибка вибірки з довірчою імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту становить ±2,1%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 9,5%.

Читайте також: 48% дітей бояться гучних звуків через війну – опитування матерів