Під масками і без: хто-хто в інтернеті живе?
Хоча є і зворотній процес - вчорашні блогери стають учасниками літературного життя, як це сталося з учасницями проекту "Вісімка. Жіноча мережева проза".
Проте не завжди легко розкрити, хто саме сховався за, здавалося б, нейтральним ніком. Тому золотий принцип полювання на "зіркові" блоги - всі українські письменники хоч раз писали у блозі про себе, коханих.
Тлумачний словник "Webster" визначає поняття "блог" як сайт-мережевий щоденник із авторськими міркуваннями, коментарями та гіперпосиланнями. Енциклопедія "Britannica" додає, що, найчастіше, автори блогів розміщують або авторські матеріали, або посилання на матеріали обраних Інтернет-джерел.
Важливим елементом блогу є коментарі читачів - вони надають записам блогера особливого шарму, а їхня кількість свідчить про популярність чи непопулярність щоденника.
У ЖЖ (Живий Журнал, Livejournal), здається, вирує найбільш активне життя українських блогерів-літераторів - тут вони сваряться, миряться, пліткують, обмінюються фотографіями, коментують останні події - шукають солідарності чи, навпаки, відособленої позиції.
 |
| Ірина Цілик активно спілкується з інтернет-спільнотою у своєму ЖЖ. Фото з особистої сторінки автора |
В одному з інтерв'ю Леонід Фінкельштейн відмітив, що "більшість користувачів Інтернету <...> є обмеженою тусівкою".
Сам директор видавництва теж до неї долучився, створивши 12 березня 2008 року свій блог. Щоправда, там досі немає жодного запису...
Інші представники літтусівки пишуть активніше. Рейтингові ЖЖ популярних письменників мають потенціал стати дуже потужним джерелом інформації. Звичайно, часто їх використовують як майданчик для самопіару.
Богдан-Олег Горобчук вважає, що самопіар виник тому, що немає піару. Напевно, саме з метою боротьби з інформаційним вакуумом, письменники повідомляють читачів про майбутні презентації власних книг або книг друзів, або книг друзів друзів.
Також вони вихваляються отриманими нагородами та дають на пробу почитати нові тексти.
Так, наприклад, перед своїм прозовим дебютом Іра Цілик повідомила весь український ЖЖ про час і місце проведення презентації - для цього вона використала власний блог та дотичні до культурного життя Києва спільноти.
Також постійно про власні презентації та подорожі розповідають нам Артем Чех, Олег Коцарев, Сашко Ушкалов, Павло Коробчук та Богдан-Олег Горобчук.
До їхньої когорти також можна зарахувати Іллю Стронґовського, котрий ще й балує читачів регулярними посиланнями на найцікавіші навкололітературні публікації.
А от автори, дотичні до українських ЗМІ, також анонсують свої видання. Так, Юрій Іздрик піарить "Четвер", Олександр Кабанов - "ШО", а Отар Довженко - "Телекритику".
Деякі блоги дають можливість долучитися і до літературної творчості. Українська блогосфера є свого роду кухнею, простором для "Творчості 2.0."
Тут автор може отримати негайну реакцію на текст, а читач - висловити всі можливі "фе". Наприклад, Горобчук цією можливістю користується сповна, публікуючи нові вірші. Те ж саме робить Стронґовський - його читачі можуть дегустувати уривки з ще не виданих перекладів текстів Чака Паланіка (Палагнюка) та Чарльза Буковскі (у спільнотах bukowski_ua, palahniuk_ua).
Інша цікава деталь блогів вітчизняних літераторів - різний рівень публічності.
Добряча частина письменників-блогерів вибирають собі псевдо за мотивами власних прізвищ, та ще й на титульній сторінці пишуть всі можливі регалії - видані книги, посилання на тексти в Інтернеті, власне фото...
Наприклад, легко здогадатися, хто існує в ЖЖ під ніком izdryk-y, pantiuk, dnistrovyj, strongowski, narizhna, olesberezhny, acheh...
Є також блогери, чиє особисте життя максимально відкрите. Наприклад, подружжя Артема та Олени Захарченків - кожен з них веде власний блог, а також блог zaharkovi_dity, присвячений, ви самі здогадалися, кому.
З іншого боку, є ті, хто дуже добре шифрується. Так, блоги Софії Андрухович, Лариси Денисенко, Костя Москальця, Світлани Поваляєвої, Михайла Бриниха, Марини Соколян, Оксани Луцишиної або Сергія Батурина можна вирахувати за допомогою пошуку по блогам - за датою, топонімами, друзями тощо...
 |
| Блог письменниці Софії Андрухович "добре шифрується". Фото взято з її блогу |
Окремий пласт становлять блоги видавництв та книгарень. Їхній зміст дуже схожий - анонси нових видань, презентацій, автограф-сесій тощо. Регулярно оновлюються ЖЖ видавництв "Факт", "Фоліо" та книгарні "Смолоскип".
Незамінною складовою життя блогу є і його участь у різноманітних спільнотах. Так, крім уже зазначених спільнот, можна назвати:
- спільноти "про літературу" загального профілю - literatura_ua, ua_books тощо;
- спільноти, покликані заповнити вакуум відсутності ЖЖ у, наприклад, Юрія Андруховича, Сергія Жадана (sv_zhadan), Леся Подерев'янського (l_podereviansky та l_poderviansky), Ірени Карпи та інших.
Інший блог Ірени Карпи ми "засікли" на порталі світського життя.
Хоча він може бути звичайнісінькою підробкою - лише 2 записи, один присвячений першому виходу в світ пари Карпа-Фрідлянд, другий - їхньому весіллю.
Що стосується мережевих щоденників не у сегменті ЖЖ, варто згадати блог Оксани Забужко на "Українській Правді" (останнє оновлення 18 серпня) та блог Сергія Жадана на сайті видання "Кореспондент".
Цікаво, що блог Жадана існував лише 9 місяців - з 1 червня 2007 до 22 лютого 2008.
Причину його створення автор пояснив риторичним запитанням "Як можна ямбом написати про роботу харківського мера?".
Несподіваною була причина закриття блогу (до речі, одного з найпопулярніших на сайті видання): "Все менше часу знаходиться на його писання. До того ж, мені завжди було незручно спілкуватись із людьми, що ховаються за ніками".
Це не поодинокий випадок. Справді, випробовування маскою-ніком витримують не всі. Доказ - знищені щоденники Андрія Бондаря, Ростислава Мельниківа та інших.
Що стосується пересічного юзера, почитати блоги письменників - корисно. Особлива цінність блогу полягає в наданій інформації. Тобто, якщо ви не маєте звички ходити повз місця проведення книжкових виставок та ярмарків, вишукуючи афіші та програму проведення автограф-сесій і мистецьких акцій - все це можна прочитати у блогах.
Тому, якщо маєте ЖЖ, саме час вирушити на дослідження невивчених просторів Інтернету - френдити вже відомих та шукати поки що незнайомих авторів.
 |
Автор - Ірина Славінська