Аншлаг у Тетяни Толстої, печиво Чеха і красень від Роздобудько
Другий день Форуму видався багатий на двомовні читання та дискусії. Під час розмови про літературні межі між Росією та Україною на Форумі книговидавців у Львові аудиторія так розпалилася, що навіть завжди стриманому та виваженому Президенту НаУКМА Сергію Квіту довелося допомагати модератору заспокоювати нервового учасника з залу.
Один з основних заходів Форуму - презентації авторами своїх творів. Так, зачитуючи уривки своїх писань молодий письменник Артем Чех поділився думками не про жінку, а чоловіка. Виявляється, Артемові подобається Бегбедер, а більш ніхто на його творчість не впливає:
- Якщо тобі менше тридцяти років, то всі вважають, що на тебе вплинув Жадан! А взагалі, з більшості тих, хто за думкою рецензентів, на мене повпливали, я не всіх і читав. Вплинула на мене, швидше, класика.
Чех поділився з "Життям" і наболілим: жодна з обкладинок його трьох книг, виданих у "Фоліо", йому не подобається. І це його мозоль, на яку критики, такі-сякі, наступили. Незважаючи на немалу вже кількість книг, Артема ніхто на вулиці не зупиняє, і їздить він в метро невпізнаний.
Так само, як Курков та Сорокін, Чех (бо ж не поет, а письменник) натхнення не потребує. Особисто йому потрібен спокій, комп'ютер та чайок з печивом.
Артем Чех зізнався, що для написання своїх творів натхнення не потребує |
Катрін - сидячи, із спокійним задоволенням. Ірен - стоячи, хвилюючись та вибачаюсь за "цілих дві" сторінки уривку.
Тут же модератор Лариса Денисенко просвітила Катрін, що Львів - це український Париж, і пообіцяла привезти сюди французьких кінематографістів. Ірен Роздобудько на це зауважила: "Краще вже ми до вас". Українська письменниця з Львовом має і не дуже приємні спогади.
- Я йшла по Львову, це було років п'ять тому. Я була дуже самотня, гуляла по центру. На мені був такий одяг смішний... І зверталися до мене лише чоловіки, які питали: "Можна запросити вас на чашечку кави?" Я відповідала: "Ні". І тоді вони казали: "О-о-о. Ви така порядна кобіта!" Тепер в мене тут багато друзів, і я знаю: якщо вже Львів любить і приймає, то любить до кінця, а якщо ненавидить, то ненавидить так само сильно.
Тут Роздобудько не втрималась і спитала у Катрін про Бегбедера:
- Я вибачаюсь, але мені цікаво - він так само популярний у Франції? Бо він такий красень, до нас він приїжджає, б'є чарки, за ним бігають російські та українські... кобіти!!!
На що Катрін, жартуючи, запитала: "А хто це?" А потім розсудливо відмітила, що в наші часи письменнику доводиться чого тільки не робити, щоб його помітили і визнали. От Бегбедер і старається.
Найбільші "касові збори" цього дня отримала письменниця Тетяна Толстая. Театр Леся Курбаса швидко набився її прихильниками.
Оскільки Тетяна офіційно і принципово не дає інтерв'ю, попитати її в купі з читачами прийшли і російські, і українські журналісти. Редактор "Книжного обозрения" дуже довго не давав нікому змоги звернутися до письменниці, і всю першу годину зустрічі ставив свої. Мабуть, навіть йому складно допитатися до Толстої на батьківщині.
Аншлаг на прес-конференції Тетяни Толстої |
Незважаючи на те, що Тетяна не любить давати інтерв'ю, перетворити зустріч на імпровізовану прес-конференцію була не проти.
Більш побутові вподобання письменниці виявилися простішими:
- Моя любимая еда - это черный хлеб с маслом и сыром. Никому не отдам, остальное могу, а это - нет. Хлеб - чтоб свежий-свежий. А сыр - чтоб твердый и с дырками, знаете? Ну вот. Это утром с кофе. Очень вредно, но я себя уговариваю, что это же утром, и я за день это растрясу.
Тетяна сказала правду - все інше вона дійсно може віддати. Цукерки, що пролежали протягом її вечора на столі, вона віддала модератору Гаврилову.