Українські підручники з історії надто нудні для школярів
Так завершився моніторинг шкільних підручників з історії на предмет їхньої відповідності принципам толерантності та міжкультурного діалогу в Україні, пише Deutsche Welle.
Дослідження проводила група експертів за підтримки освітньої програми Міжнародного фонду "Відродження".
Результати засвідчили – історія не є пріоритетним предметом для українських школярів. Експерти програми переконані, що велику роль у цьому відіграють підручники, написані сухою академічною мовою, яка не відповідає віковим особливостям учнів.
Крім того, там надмірно деталізовано події, велика кількість цифр, фактів і дат, що відволікає від загального розуміння історичних процесів і не сприяє засвоєнню матеріалу та зацікавленості історією.
Освітяни кажуть, у сучасному написанні підручників в Україні твердо вкорінилися традиційні підходи, сформовані ще за часів радянської школи. Намагання деяких вчителів історії урізноманітнити викладення історичного матеріалу за допомогою відео, аудіо або якихось комп'ютерних програм, не достатньо, аби компенсувати цим відсутність підручника нового покоління.
Його освітяни бачать як інноваційну книжку, яка залучала б школярів до активного, а не пасивного вивчення історії, спонукаючи їх самих до пошукової роботи та власних досліджень.
Ще одна проблема, на яку звертають увагу дослідники, – це те, як в українських підручниках з історії подається інформація про інші етноси і культури, передусім поляків, росіян, євреїв, кримських татар, молдаван, угорців, румунів, німців.
За словами професора, історика, директора освітньої програми Міжнародного фонду "Відродження" Георгія Касьянова, в шкільних підручниках бракує базової інформації про культуру інших етносів та інформації про взаємодію і взаємовпливи української культури та культури інших народів.
На думку історика, не вистачає також роз’яснень щодо дій та мотивів представників інших етносів у випадках, коли їх представлено як агресорів, визискувачів, гнобителів. Історик проти того, що історію в Україні подають як довічну боротьбу "націй".