Олег Скрипка: Поки ми будемо підтримувати щось молоде, професіонали зникатимуть

Завдяки масовій телерекламі пивної торгової марки чи не вся Україна знала, що з 20 жовтня "ВВ" вирушають у великий концертний тур.

У двадцять міст Олег Скрипка з командою поїхав з промоцією нового альбому "Чудовий світ". Привід неабиякий, адже платівці передувала семирічна перерва у дискографії "ВВ".

Скрипка рекордів з масовості побивати не планує – збиратиме не стадіони, а великі концертні клуби. Водночас, два десятки концертів "ВВ" зіграє за максимально короткий період – півтора місяці.

Хоча найперший концерт, закритий для загалу, "ВВ" дав заздалегідь до початку туру. Це був так званий допрем’єрний виступ для переможців пивного розіграшу.

Саме про співпрацю з пивною маркою було наше перше запитання до Олега Скрипки ще в рамках прес-конференції (відповідь на неї читайте нижче).

Згодом в окремій розмові хотілося також розпитати Олега про його співпрацю з головою Київської держадміністрації та поговорити про майбутню участь музиканта у виборчій кампанії.

Однак тривалої розмови не вийшло. Не лише через обмежений час, виділений на запис інтерв’ю – з хвилини на хвилину мав розпочатися концерт. Музикант також категорично не сприймав будь-які запитання з політичним підтекстом, реагуючи на них так: "Це вам таке завдання дали?", "Вам за це платять?".

Несподіваною є реакція Скрипки тому, що раніше завжди відповідав на запитання про політику, більше того музикант певним чином з нею пов'язаний.

У 2004-му році підтримував на виборах Віктора Ющенка, потім "Нашу Україну", Блок Костенка-Плюща, а під патронатом і за фінансування "Блоку Юлії Тимошенко" у 2009-му році по Україні відбувалися низка фестивалів "Рок Січ", заснованих Скрипкою.

- Головним спонсором вашого туру стала пивна марка. Не боїтеся, що вас звинуватять у популяризації алкоголю в той час, коли в Україні і так з надмірним його вживанням не все гаразд?

- По-перше, вважаю, що в українців комплекс меншовартості. В тому числі він проявляється в переконанні, що ми дуже багато п’ємо. Але мій власний досвід з європейських народів такий, що українці чи найменше вживають алкоголю.

У нас алкоголізм не настільки проблематичний, як в Польщі, Фінляндії, Англії, Росії. От я би просто примусив всіх українців виїхати хоч би на місяць за кордон і весь наш песимізм, що ми ось ми такі недолугі, ми найгірші, зник би. Так само не треба слухати байки, що ми найбільш питущі.

По-друге, це прекрасно, що український бренд підтримує українську музику. Ми навіть не можемо собі усвідомити, наскільки це важливо, щоб український бренд підтримував саме українське.

Але натомість вони мають тенденцію підтримувати все іноземне. Саме тому ми маємо нестабільну державність, бо українці не підтримують українське, бо в нас немає центробіжної сили, яка гуртує нас один до одного. Ми можемо йти вулицею і все буде написано іншими мовами. Чомусь, якщо комусь хочеться представити себе якось вигідно, він одразу асоціює себе з чимось іноземним. І ця паразитна думка руйнує наше суспільство.

А коли ми зрозуміємо, що треба своїм підтримувати своє, плекати, вирощувати свої зернятка – тоді все у нас буде прекрасно. А ми словами і діями, своїм моральним авторитетом будемо пояснювати, що вживайте з розумом, вживайте для смаку, для розваги, для атмосфери, а не для того, щоб напиватися.

Якщо ми робимо такий культурологічний комплекс заходів (концертне турне під патронатом пивної марки – Авт.), то тут підсвідомо вкладається думка – вживайте культурно. Тобто треба пропагувати культурне вживання алкоголю, чим ми і займаємося

"ЦЕ БУЛИ ДВА РОКИ НАСОЛОДИ"

- Сім років перерви з альбомом. Що ж все таки сталося, що вирішили згрупувати пісні і таки видати платівку?

- Ми були демотивовані тою ситуацією, що CD як фізичний носій вмирає і вже не актуальний. Не було зрозуміло, як цей альбом представити, як продати. Та й ще електронні продажі в Україні не працюють, тобто у цифровому вигляді в Інтернеті альбом продати теж важко, як це у світі робиться.

Тому ми почали мислити піснями, синглами. Тобто випускається пісня, знімається кліп, вона виставляється на "закачку" і потім стає відомою. Така була моя власна думка: що альбоми не потрібні, бо їх сьогодні ніхто не слухає. Ти працюєш над збіркою, а відома стає одна-дві пісні, тобто робота йде в шухляду.

Але пройшло багато років і половина з пісень, які увійшли в "Чудовий світ", вже відомі. І зараз ми докладаємо всіх зусиль, щоб ще інші шість пісень теж запрацювали.

- Сама назва альбому звучить оптимістично. Дехто бачить тут певні алегорії з Україною. Ви оптимістично дивитися на ситуацію в Україні?

- Україна зараз переживає свої кращі часи, які були за всі тисячоліття існування України. Просто треба об’єктивно подивитися на нашу історію і врешті це зрозуміти.

Так, це відрізняється від ідеалу, який ми собі придумали, але ідеал – це віртуальна штука. А в реальності ще таких гарних часів не було. Тому що ми маємо державність, у нас немає війни, люди їздять на джипах, люди їдуть відпочивати, в нас прекрасна кулінарія, в нас прекрасні ресторани, але люди це не бачать і не зауважують.

Люди, подивіться навколо себе, що відбувається! І це треба оцінити і примножувати, це наша спільна задача.

Фото Дмитра Ларіна, УП

- На попередній презентації альбому ви пояснювали суть назви "Чудовий світ" тим, що "світ погрузає в депресухє". Тобто є соціальна мета зарядити слухачів позитивним сприйняттям світу і пропонувати замість атидепресанта?

- Та ні. Я взагалі не роблю щось "анти". Просто робиш те, що відчуваєш і рухаєшся вперед. А з чимось боротися, чомусь протистояти – це, як мені здається, безнадійна справа.

Ми просто самі придумаємо ці персонажі, яких багато в нас в альбомі, вони починають жити в піснях і створюють таку атмосферу, ті посмішки. Коли ми знімали кліп "Чудовий світ", то Женя (Євген Рогачевський, музикант ВВ – Авт.) запропонував базову ідею кліпу – посміхатися.

Звучить дуже просто, але коли додивитися кліп, ця посмішка і далі лишається. І цю посмішку продукуємо ми. Не чекаємо від когось, хто нам дасть позитивну енергію, ми самі її продукуємо. І саме з цією посмішкою робили цей альбом, це були два роки насолоди.

В наших піснях багато міфології. В пісні "Ладо" є такі персонажі як військо лицарів вірних, ружа-краса, перси Говерли цукрові, вогневишні вуста. В пісні "Примари" є Лиховій, зграї партизанів, в пісні "Мана" – дрізд, сама Мана, є рясні поля суниць. В пісні "Диво" шиншила і єнот. Тому і назва "Чудовий світ" – така міфологія, деколи антична, деколи барокова, деколи сучасна.

Я не дарма провів паралель з бароко. Хай це буде бароко-панк, бароко-рок. Адже в Україні в період бароко тривав розквіт культури, була така пишність. При цьому, на відміну від Європи, у нас не було інквізиції в цей час. Тоді був розквіт культури Галицького князівства, чи Мазепинського князівства. То чому не створити пост-бароко?

- Зараз, як видається, Олега Скрипку більше знають окремо як творчу одиницю, ніж "ВВ". Телеведучий, власник ресторану, дизайнер одягу. Чи можна говорити, що "ВВ" відійшли дещо на другий план?

- Це так виглядає з інформаційних приводів. Але "ВВ" грає дуже багато концертів. І в основному 70% свого часу я зайнятий як музикант "ВВ". Навіть якщо порахувати, скільки разів звучить пісня "Весна", то це теж "ВВ".

В нас в "загашнику" ще стільки пісень! Їх треба робити і робити, треба реалізовувати.

Фото Дмитра Ларіна, УП

- А скільки десь пісень в рік створює "ВВ"?

- Пісні лежать, їх просто треба записувати. Зараз дванадцять пісень записуємо. Потім, як буде можливість, буде ще. Задумів десятки лежить, їх треба доробляти як в лабораторії – дописувати тексти, аранжування, куплети трішки довершити, якийсь програш тощо.

- Доволі несподівано було вас побачити співведучим на телевізійному вокальному шоу. Олег Скрипка все-таки асоціюється з чимось андеграундним, альтернативним, а не масовою культурою, частиною якої є і вітчизняне телебачення. Чому вирішили взяти участь у телепроекті?

- Тому що на екран телевізора повинна потрапити культура врешті-решт. Я відвойовую позиції культури і культура повинна бути в телевізорі.

Телевізор – це не місце, де має жити попса, де живе вся ця пустопорожня річ. Просто ми це допустили. І якщо нормальні люди будуть йти в андеграунд, а не в телебачення, то завжди така ситуація буде.

Чому вас не цікавить, чому Стінг, наприклад, лізе по концертах? Сидів би по підвалах і грав би свої пісні. А ні, він вилізає і нав’язується з своїми турами постійно.

"ПОКИ МИ БУДЕМО ПІДТРИМУВАТИ ЩОСЬ МОЛОДЕ, ПРОФЕСІОНАЛИ БУДУТЬ ПРОСТО ЗНИКАТИ"

- У світі, як правило, концертні тури проводять задля розкрути свого нового диску і наступного отримання прибутку. У нас таке можливо?

- Ні, неможливо. Це (тур – Авт.) мінус сотні тисяч доларів. Для нас ціль інша – промоція для колективу.

- Чому в Україні неможливо заробляти на концертах-дисках?

- У нас купа музикантів без роботи сидять. І це наша з вами провина. "Red Hot Chili Peppers" в Києві не більш популярні, ніж "ВВ", але їхній гонорар в сто разів більший. Це говорить про те, що ми йдемо на іноземне. А в Росії "Red Hot Chili Peppers" не збере більше, ніж ДДТ, тому що росіяни люблять своє, і ходять на своє, тому вони такі сильні.

А ми такі розумні, але нічого не можемо побудувати, бо не звертаємо увагу на своє.

Крім того, у нас багато говорять про підтримку молодих. Але є ж професійні артисти без підтримки. І поки ми будемо підтримувати щось молоде, щось зрощувати, з непрофесійного робити напівпрофесійне, то професіонали у нас будуть просто зникати.

Конче сьогодні треба почати з підтримки професіоналів, щоб розвивати загалом певний музичний рівень. Потім у шлейфі професіоналів, у їхньому форваторі доженуть і молоді.

У нас проводиться купа фестивалів, конкурсів виключно для молодих. Знаєте чому? Бо це коштує дешевше. Робиться двіжуха, але якщо немає правильного обміну енергії, то ці молоді можуть як вийти, так і зникнути зі сцени. Бо має бути як у водійській справі – є гуру і учень, і згодом учень стає гуру, це передача традиції.

Так, на нашому фестивалі "Рок N Січ" половина музикантів – це молоді колективи, інша половина – професійні. Бо глядачів теж треба запрошувати на відомі імена.

Тобто в першу чергу, поки в нас немає стабільної ситуації з професійною музикою, потрібно звернути увагу на професіоналів, які вже щось зробили. А в Мінкульті думають: а чого Скрипку підтримувати, він і сам випливе. Ні, не випливе, без підтримки ніхто не випливе: ні Ніна Матвієнко, ні Тарас Петриненко.

Ми ж підтримуємо життєдіяльність старих будинків, а не лише будуємо нові.

Фото Артема Жавроцького

"ТРЕБА СПІВПРАЦЮВАТИ З ВЛАДОЮ І БРАТИ ВІД ВЛАДИ КОШТИ"

- Ваші етноакції отримали певний резонанс в інформаційному просторі і тому, що були підтримані були головою КМДА Олександроом Поповим. Не всі ваші прихильники зрозуміли цю співпрацю, особливо в контексті буремних подій довкола Київської міськради.

- Якщо ви помітили, я не займаюся прямою політикою. Якщо це буде не Попов, то буде інший мер, і я буду звертатися до нього, щоб він підтримав наші акції. Бо це їхній прямий обов’язок.

І слава Богу, що врешті влада запрацювала, вона підтримує такі ініціативи, це їхня робота, вони на це отримують бюджети.

- Якщо Попов попросить вашої підтримки на виборах міського голови, ви її надасте?

- В пряму – ні. Але про що ми говоримо? Ви хочете негативу? Ні? Так давайте про це не говорити. Я зробив купу фестивалів, а ви хочете це зараз брудом замазати. Навіщо ви про це питаєте, яке у вас завдання?

- Ми про це говоримо тому, що вас в Україні сприймають не просто як музиканта, а як певний моральний авторитет, все таки 65-те місце у рейтингу найвпливовіших людей України. Саме тому було стільки галасу в соцмережах, коли ви заявили, що Янукович кращий менеджер, ніж Ющенко. До ваших слід прислухаються. Відтак ваша підтримка будь-якого політика може мати певний вплив.

- Та треба співпрацювати з владою, треба від влади брати кошти, це робота влади – підтримувати мистецтво. Крапка. Буде хтось інший підтримувати культуру, чи якийсь Піпкін, чи Шміткін, це буде правильно.

Фото Артема Жавроцького

- А як ви реагуєте на критичні коментарі у ваш бік за таку співпрацю? Вам неприємно?

- Я це не читаю. Я не читаю написи в ліфті, написи в туалеті стінах.

- В 2004 році ви підтримували опозицію у виборчому турі, і безпосередньо на "революційному Майдані. Якщо у 2015 році буде знову "революційна" ситуація, ви готові в цьому брати участь?

- Я думаю, все відбудеться набагато простіше, повторення 2004 року не буде. Але мені це не цікаво.

Фото на титулі - bestin.ua