Могила під деревом: у світі набувають популярності альтернативні поховання. Фото

Вони являють собою спеціальну біоурну, яка потім перетворюється на дерево, пише Німецька хвиля.

У посудину, яка біологічно розщеплюється, разом з людським попелом поміщають насіння рослин. Таким чином, з людських останків через декілька років має постати нове, зелене життя.

Засновник компанії, яка безпосередньо займається такими похованнями Рожер Моліне, продав 20 тисяч своїх біоурн. Біопоховання стали справжнім трендом. А ті, кому ідея перетворити себе на дерево видається аж надто радикальною, можуть принаймні замислитись на похованням під деревом: тільки у Німеччині є 300 лісів для "природних поховань".

Тут і далі фото Німецької хвилі

І справді, простежується тенденція до зростання популярності альтернативних поховань, стверджує Яна Ґісс з FriedWald (поєднання слів, з німецької можна перекласти як "лісокладовище") - найбільшої та найстарішої фірми з "природних поховань" у Німеччині.

54 тисячі людей вже знайшли свій останній притулок у лісах компанії, і 135 тисяч - ще за життя зареєструвалися, висловивши бажання бути похованими серед дерев.

Часто хочуть бути похованими на лісокладовищах саме люди, наближені до природи - власники домашніх тварин, любителі мандрівок, шанувальники лісів. Але є й люди, яким атмосфера звичайного кладовища просто видається гнітючою.

Не варто шукати на лісокладовищах традиційні хрести - їх заміняють скромні іменні таблички на деревах. Якщо поховання було анонімним, тоді могила залишається зовсім невпізнаною. Про прикрашання могил квітами - як це часто буває на німецьких кладовищах - можна забути, на лісокладовищах все має бути якомога природнішим.

Мох, папороть, дикі квіти - або, в залежності від пори року, листя чи сніг. Той факт, що нащадки не будуть змушені десятиліттями доглядати за могилою, для багатьох є ще одним аргументом на користь поховання на лісокладовищі.

"Прагматичні причини та любов до природи протягом життя - це, все-таки, ще не всі фактори, які впливають на рішення людей бути похованими серед дерев", - вважає Ханна Рамбл.

Британська антропологиня багато років досліджувала, чому ж люди схиляються до "природного поховання" у відведених для цього лісах. Вони думають не тільки про себе, а й про природу. Мова йде про те, щоб у кінці життя їй трохи повернути.

"Через те, що тіло не забальзамоване, могили - рівні, а труни - розкладаються, тіло стає чимось на кшталт джерела. Тоді процес розкладання перестає бути огидним, а просто стає джерелом для нового життя, землі або дерев. Це надзвичайно заспокоює людей", - вважає антропологиня.

Концепцію поховання серед природи лише умовно можна назвати новою. Рамбл сміється: "Історики та археологи, звісно, скажуть мені, що вони досліджують такі речі, яким вже тисячоліття".

Та все-таки у такій добре організованій формі ця концепція не є старою. 20 років тому лісокладовище з’явилось у Швейцарії, а з 2001 року - й у Німеччині.

Люди, які заповідають поховати себе у такий спосіб, не обов’язково атеїсти - багато поховань супроводжуються християнськими ритуалами, пояснює Яна Ґісс.

Як правило люди, які цікавляться похованням на лісокладовищі, завчасно обирають собі дерево. Вартість поховання під деревом у лісі починається від 770 євро - але тоді потрібно ділити дерево ще з кимось. Дерево для окремої родини до 10 місць коштує від 3350 євро - залежно від місця розташування, вигляду та виду дерева.

Якщо хтось не хоче бути похованим під деревом, яке вже виросло, а прагне, щоб рідні на його останках виростили нове - в іншому місці, той дешево відбудеться: біоурни Рожера Моліне з насінням коштують близька 150 євро. Купівля біоурни є легальною у всіх країнах, каже Моліне. А от місце, де вона може бути закопана, все-таки залежить від країни.

У той час як у Німеччині існує так званий "цвинтарний примус", за яким останки людини можна зберігати тільки на звичайному кладовищі або ж на лісокладовищі, у Великобританії все набагато простіше - урну з попелом рідні можуть закопати, наприклад, у власному саду. Відкритим залишається тільки питання вибору дерева. За словами Рожера Моліне, найчастіше люди обирають клен.