Сексизм, гендер, відповідальність: Як конфлікт у Могилянці зрушив проблему насилля у вишах
Спроба провести акцію протесту "Ні насиллю в університеті" 14 червня на території Києво-Могилянської академії була зірвана, однак стала приводом для обговорення здатності українських вишів протидіяти випадкам сексуальних домагань.
Подія тритижневої давнини отримала розголос, спричинила появу спеціальної Комісії на території Могилянки й порушила багато питань щодо проявів сексизму у вищій школі та повноважень студентських організацій.
Щоб дати відповіді на них, "Українська правда. Життя" спробувала розібратися в історії конфлікту.
ЩО СТАЛОСЯ 14 ЧЕРВНЯ?
На території другого плацу Національного університету "Києво-Могилянська академія" під час великої перерви о 13:00 учасниці студентської ініціативи "FemSolution" хотіли провести акцію "Ні насиллю в університеті".
Вони пояснили, що зібралися, оскільки їх турбували випадки сексистських висловлювань та прояви сексуальної зацікавленості викладачів до студенток.
Поштовхом до проведення акції стали слова викладача факультету правничих наук Олексія Курінного, який публічно на Facebook написав про те, що студентки випробовували його на заліку міні-спідницями, а одній він ледь не поставив додаткові бали за кожен із її 7 пірсингів.
Пост Курінного, який набув неабиякого розголосу, був написаний більше 2 років тому. Одразу після його появи студентки не зверталися до адміністрації зі скаргами на поведінку цього викладача.
Крім того, стало відомо, що із Курінним не було продовжено контракт на подальше викладання в НаУКМА. Причина не має стосунку до історії з акцією 14 червня. Більше того, про завершення його роботи в університеті йшлося ще до організації акції протесту на території другого плацу.
Дія чинного контракту викладача добігає кінця, на його посаду було оголошено конкурс. Для участі у ньому Курінний не подавався.
У постах на Facebook Олексій називав захід 14 червня провокацією, спрямованою проти нього.
Попри те, що акція мала проходити на території університету, по обидва боки конфлікту були люди, які не є студентами, випускниками чи викладачами вишу.
Врешті, захід не відбувся, оскільки на підтримку викладача на 13:00 прийшли представники праворадикальних партій та об’єднань.
СКІЛЬКИ БУЛО РАДИКАЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ МОГИЛЯНКИ?
Цифра про близько 40 агресивно налаштованих молодиків на території університету звучала доволі загрозливо у день, коли стало відомо про невдалу спробу проведення акції проти насильства у НаУКМА.
За інформацією свідків, їх було до 20. Охоронець, який того дня працював на прохідній до другого академмістечка, розповів, що бачив приблизно 12-15 молодих чоловіків. Частина з них була в одязі кольору хакі, що нагадував військову форму. Деякі мали квіти.
За словами учасниць акції, чоловіки погрожували активісткам вчинити над ними сексуальне насильство, силою намагалися вручити квіти, обіцяли знайти й зустріти їх за територією університету.
"Я прийшла на акцію тому, що відчувала тиск з боку окремих викладачів. Сексизм та дискримінація останнім часом в Академії стали нормою. Натомість, зіштовхнулась з націоналістами, які оточили мене, називали комуністкою, ображали, виганяли з плацу – і це все у присутності викладачів, охорони та, що найважливіше, керівника відділу по роботі зі студентами Юрія Глигала, які ніяк не реагували, а просто спостерігали", – поділилася учасниця акції.
Комісія НаУКМА, про склад і діяльність якої йтиметься далі, зваживши на свідчення учасників, зробила висновок, що сутички були винятково словесними, образи на адресу сторін лунали з обох боків конфлікту. Про фізичне насильство не йшлося.
Підтримати викладача факультету правничих наук прийшов аспірант кафедри археології та керівник об’єднання "Український студент" Михайло Кублій.
Учасниці акції вважали його організатором "розгону" й вимагали вигнати його з університету за зрив події. Той свою причетність заперечував, а адміністрація вишу повідомила, що не може відраховувати студентів чи аспірантів, коли причина не стосується успішності навчання.
Згідно із висновками Комісії НаУКМА, організатором появи сторонніх чоловіків на території університету став знайомий Курінного, аспірант Інституту стратегічних досліджень. Він брав участь у подіях, що розгорталися на другому плацу.
Акція була запланована у розпал буднього дня у період, коли у студентів завершується навчальний рік.
За словами адміністрації вишу, більшість із тих, хто проходив по території другого плацу, не звернув особливої уваги на те, що відбувалося – наприклад, це могло сприйматися як скупчення студентів, які жваво обговорювали захист дипломів.
ЯК ЧОЛОВІКИ ПОТРАПИЛИ ДО ДРУГОГО АКАДЕММІСТЕЧКА, ЯКЩО ТАМ ОХОРОНА?
Вхід на територію університету є відкритим для всіх. На цьому наголошувалося в офіційній реакції Могилянки наступного дня після "Ні насиллю в університеті".
Чоловіки, що прийшли підтримати Курінного й завадити проведенню акції, потрапили через ворота, призначені для заїзду авто.
Дехто із них належать до політичних партій "Свобода" й "Правий сектор". Один із "захисників Курінного" брав участь в АТО й пізніше, за словами очевидців, був помічений під час конфліктів на "КиївПрайді" 18 червня.
Охоронець їх не спинив ще й тому, що на території вишу проходять курси навчання аеророзвідки й люди у камуфляжі не викликають асоціації з чимсь ворожим.
На аргумент учасниць акції, що університет має бути безпечною територією для всіх (перш за все для студентів), у Могилянки своя відповідь – для безпеки потрібно було попередити про акцію.
Посилаючись на порядок узгодження з адміністрацією НаУКМА будь-яких студентських заходів, керівництво закладу стверджує, що "FemSolution" повинні були написати подання, у якому вказати дату, час і місце проведення акції, кількість учасників та потребу додаткового залучення охорони.
У Києво-Могилянській академії пояснюють, що подібні подання мають не дозвільний, а попереджувальний характер. Студентські ініціативи не забороняють, а зразок подання є на сайті університету.
Оскільки заздалегідь охорона про акцію не знала, а отже й не пропустити когось не могла.
Учасниці акції проти насилля вважають, що не може бути жодного наперед узгодженого порядку організації масових заходів в університеті, тому що це суперечить закону України.
"Законодавство не дозволяє вищим навчальним закладам – як державної, так і приватної форми власності – ухвалювати акти, що визначають порядок організації та проведення мирних зібрань, оскільки винятково законами визначаються права і свободи людини і громадянина, основні обов’язки громадянина (пункт 1 частини 1 статті 92 Конституції України), а єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада", – наголошує одна з дівчат, посилаючись на Конституцію.
Адміністрації НаУКМА теж цитує Конституцію. 39 статтю про організацію мирних мітингів і демонстрацій, про які потрібно заздалегідь попереджають органи місцевого самоврядування. Про акцію ані виш, ані органи місцевого самоврядування повідомлені не були.
Хоча стосовно першого у однієї з дівчат, яка називає себе постраждалою 14 червня, є заперечення.
"Я вже спитала у юридичному відділі та у керівника по роботі зі студенством Юрія Глигала про те, чим підкріплені такі висновки юридично, але ніякого акту, який ніби порушили організаторки не існує. І це дивує", – розповідає вона.
ЯКЩО НА ТЕРИТОРІЇ УНІВЕРСИТЕТУ ВІДБУВАВСЯ КОНФЛІКТ, ЧОМУ НЕ ВИКЛИКАЛИ ПОЛІЦІЮ?
У Могилянці запевняють, що викликали двічі. Першою правоохоронцям телефонувала дівчина, яка активно вела словесну дискусію із чоловіками, котрі прийшли завадити акції проти насилля.
Приводом дзвонити до поліції для учасниці мітингу стали вербальні образи та погрози на її адресу.
Під час з'ясування конфлікту у стінах університету одна із дівчат також заявляла, що 14 червня один із молодиків до неї торкався, однак свідків цього знайдено не було.
Другий дзвінок у поліцію зробив охоронець, який того дня чергував на другому академмістечку.
Приїзд працівників служби зафіксований на відео. Побачене на території Могилянки поліція не кваліфікувала як насилля, ніхто не був затриманий у зв'язку із відсутністю підстав.
Президент НаУКМА Андрій Мелешевич надіслав два звернення до Подільського управління Нацполіції Києва – щодо заяви однієї з учасниць конфлікту та від колективу студентів та співробітників вишу. Ці звернення до правоохоронців також були продубльовані пізніше.
Висновків щодо подій 14 червня поліція ще не надала.
Однак зрив акції проти насилля підштовхнув студентів вийти на протест наступного дня, 15 червня.
Захід "Хто тут без пірсинга" також відбувався на території другого академмістечка. Студенти зібралися й висловлювали своє обурення щодо перебування на території вишу підозрілих осіб та залякування ними студенток НаУКМА.
ЯК УВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС РЕАГУВАЛО КЕРІВНИЦТВО КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ?
Ще одну хвилю розголосу історії щодо зриву акції проти насилля стала заява її учасниць, згідно з яким адміністрація університету ігнорує усе, що відбулося та не бере до уваги звернень студентів.
Президент Могилянки Андрій Мелешевич відсутність реакції спростовує, розповідаючи, що запрошував на особисту зустріч учасницю, яка викликала поліцію в день конфлікту, зустріч переносилася у зв'язку із зайнятістю Мелешевича, а на фінально призначений час студентка не прийшла.
15 червня на офіційній сторінці НаУКМа у Facebook було опубліковано офіційну позицію вишу.
У ній пост Курінного як формальний привід до початку акції було названо некоректним, наголошувалося на тому, що Могилянка стала ареною для провокації, а всі охочі розібратися із тим, що сталося, запрошувалися до зустрічі з Мелешевичем.
"Ми розуміємо, що проблема сексизму та насильства в Україні, у т.ч. в академічному середовищі, існує, і, як в багатьох інших випадках порушення принципів соціальної справедливості, могилянці реагують на них гостріше, ніж в інших середовищах.
Сподіваємось, що могилянська дискусія з приводу гендерної рівності та протидії сексуальним домаганням буде підтримана та продовжена в інших університетах та наукових установах України", – йшлося у повідомленні.
Тоді ж було оголошено про створення спеціальної Комісії, завданням якої було розібратися із тим, що трапилося.
Якщо йти за хронологією подій, то 17 червня Олексій Курінний опублікував у власному Facebook-профілі офіційний коментар щодо резонансних подій, у якому перепросив за некоректні висловлювання та назвав згадані події тиском на себе, замовною провокацією та конфліктом, якого можна було уникнути.
"У своєму житті я ніколи не чинив ані насильства, ні сексуальних домагань, бо я поважаю всіх жінок. Мій іронічний допис кількарічної давнини, що мав висвітлити неупередженість викладача, не мав злого наміру, проте викликав зворотну реакцію.
Моя відповідь була помилкою. Я визнаю, що ці висловлювання і будь-які аналогічні висловлювання, що я робив до та після цих постів у Facebook були некоректні і неприпустимі з боку викладача. Я не бажав завдати будь-якої шкоди комусь з моїх студентів. І тому приношу щирі вибачення своїм колишнім студентам за збентеження і моральну шкоду, завдану моїми суперечливими, неприпустимими висловлюваннями", – написав викладач.
Разом із тим, 21 червня студентки, причетні до конфлікту, заявили, що адміністрація і далі не реагує на їхні запити й написали відкрите звернення до президента НаУКМА Мелешевича із проханням пояснити появу праворадикальних представників на території вишу та покарати винних у залякуванні студенток на плацу.
23 червня о 17 годині відбулася відкрита зустріч керівника університету з усіма причетними та охочими розібратися в ситуації, яка на той момент "обросла" різними потрактуваннями подій.
Відео із зустрічі опубліковане на сторінці органу студентського самоврядування Могилянки на Facebook.
Під час зібрання було вирішено, що ініціатива "FemSolution" збиратиме свідчення про сексистські висловлювання та прояви надмірної уваги у сексуальному контексті викладачів щодо студентів вишу, а також випадків насилля та "підтримки культури зґвалтування та сексизму" в університеті, про які раніше надходили заяви.
Збір історій постраждалих був анонімним, але охочі вказати своє ім'я та факультет навчання та інші особисті дані могли це зробити. Свідчення публікувалися у мережі, після чого представниці "FemSolution" передали їх до Комісії для розгляду.
ЩО ЦЕ ЗА КОМІСІЯ ТА ЯКИМ БУЛО ЇЇ РІШЕННЯ?
Комісію для перевірки подій на території НаУКМА було створено 15 червня наказом президента вишу.
До неї увійшли викладачі, які спеціалізуються у науковому дослідженні гендерних питань, керівник відділу по роботі зі студентами, начальник юридичного відділу та голова Студентської колегії.
Комісія працювала без втручання адміністрації вишу, свої висновки щодо обставин подій 14 червня та протидії сексуальному насильству у Могилянці зобов'язувалася оприлюднити до 1 липня 2017 року.
Її очолила декан факультету соціальних наук і соціальних технологій Світлана Оксамитна. Саме у її розпорядження для аналізу потрапили історії прояву сексизму, гендерної дискримінації та насилля з боку викладачів університету стосовно студентів, які збирали в мережі.
За словами Оксамитної, жодне з анонімних свідчень не мало фактів фізичного чи психологічного примусу до статевого акту, відвертих пропозицій сексуального характеру, погроз чи залякувань.
Серед розповідей було наведено 2 приклади недоречних доторків з боку викладачів ("кладе руку на талію/плече/руку" або "надто близько нахиляється під час перевірки завдання").
Решта прикладів гендерно упередженої поведінки викладачів стосовно студентів вишу докладно прописані у звіті Комісії, викладеному публічно на сторінці університету у Facebook.
До них належать: питання викладачки, чи хотіли б студенти, щоб їхніх дітей навчав гей або лесбійка, висловлювання, що у жінок немає логіки, є інтуїція або нібито жінка не може не хотіти дітей.
Викладачі, які озвучували ці думки в аудиторіях, не відхрещуються від своїх слів, проте розповідають, що їх можна було потрактувати по-різному. Наприклад, щодо логіки малося на увазі, що у жінки наявна як логіка, так й інтуїція.
Університет також не виправдовує своїх працівників, тому у рішенні Комісії сказано про наявність випадків неетичних, гендерноупереджених вербальних та невербальних дій з боку викладачів, які однак не є регулярними.
"Кілька років тому було проведено дослідження серед українських вишів, яке показало, що в Могилянці викладають найбільшу кількість гендерних курсів.
Ми виховуємо студентів у гендерно чутливому середовищі, але добре було б, якби до їхньої чутливості додалася ще й відповідальність", – розповіла Оксамитна.
ЧИ ДІЙШЛИ ЗГОДИ СТОРОНИ КОНФЛІКТУ?
Від моменту зриву акції "Ні насиллю в університеті" акценти, у чому власне суть конфлікту та хто стоїть по обидві його сторони, змінювався.
Спочатку це була історія "дівчата-учасниці акції проти насилля vs юнаки, які прийшли на підтримку Курінного", пізніше – "дівчата, яких образили радикали vs адміністрація вишу".
Ставши осередком зіткнення різних поглядів та інтересів, Києво-Могилянська академія починає працювати над розробкою політики з протидії сексуальним домаганням в університетському середовищі.
[L]У виші буде призначено уповноваженого з гендерних питань, до якого зможуть звертатися як студенти, так і викладачі та інші працівники НаУКМА.
Уповноважений розглядатиме заяви щодо неетичних дій, гарантуючи конфіденційність, а також відповідатиме за вирішення цих ситуацій та запобігання їхньому повторенню у майбутньому.
Учасниці акції протесту 14 червня не вважають конфлікт вичерпаним і досі наполягають, що їх не вислухали. Вони зверталися до українських громадських організацій із проханням про підтримку, а тепер готують оскарження висновків Комісії, наголошуючи на їхній юридичній неправомірності.
В університеті ж бачать позитивну складову резонансного конфлікту.
"Дівчата з "FemSolution" заявили про дуже важливу проблему гендерних упереджень та насилля в університетському середовищі. І правильно зробили, – розповідає президент НаУКМА Андрій Мелешевич.
Вони, так би мовити, поставили це питання на порядок денний, привернули до нього увагу. Інша справа, що було два шляхи досягнення цієї мети. Вони обрали гучний шлях – акцією, розголосом, в цілому не турбуючись про репутацію університету напередодні вступної кампанії. Міг бути інший спосіб – звернення, дискусії та кооперації студентства та адміністрації у цьому питанні".
За його словами, Могилянка тепер впритул займатиметься регулюванням гендерних конфліктів і сподівається, що інші університети підхоплять цю ініціативу, не чекаючи, доки у них відбудуться аналогічні акції та протистояння.
Титульні фото: ukraine.politicalcritique.org
Наталія Вуйтік, УП