Перехід до іншої школи: Рада схвалила закон "Про освіту"

Верховна Рада прийняла закон "Про освіту", який започатковує реформу освіти в Україні.

"За" проголосували 255 народних обранців.

Верховна Рада прийняла закон "Про освіту", який започатковує реформу освіти в Україні

Зокрема, він передбачає реалізацію концепції Нова українська школа.

ЩО САМЕ ЗМІНЮЄ ЗАКОН:

Пояснює міністр Лілія Гриневич

(для читання використовуйте стрілочки)

У концепції НУШ та в проекті Закону закладено ключові компетентності й наскрізні вміння, якими має володіти учень після закінчення школи.

Серед ключових компетентностей – вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо.

А також наскрізні вміння – критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.

Як у зв’язку із цим зміниться школа?

Відбудеться перехід від школи, де дають лише інформацію, до школи, де дитина отримує знання, а також уміння їх застосовувати та цінності для оцінки навколишнього світу і дійсності.

Дуже важливо навчити дітей спілкуватись між собою, створити безпечне середовище для їхнього розвитку.

Таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проектної роботи та навчання через діяльність.

Усе це неможливо "впихнути" у 2-річну профільну старшу школу, де діти мають поглибити вивчення профільних предметів та підготуватися до складання зовнішнього оцінювання без шкоди для свого здоров’я.

Саме тому нам необхідно збільшити тривалість навчання на рік та запустити повноцінну старшу профільну школу, де діти отримуватимуть достатні знання для вступу до ВНЗ.

Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.

В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до ВНЗ.

У професійному – поряд із загальною середньою освітою, – школярі отримуватимуть першу професію.

Реалізувати усі ці зміни можна лише через Закон.

Хочу наголосити, що загальна тривалість навчання – разом із отриманням вищої освіти – при цьому не зміниться. Нова українська школа дозволить перейти від 4-річного бакалаврату у ВНЗ до 3-річного за більшістю спеціальностей.

Проектом Закону передбачено систему добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів.

Це буде перевірка педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання (навчання через діяльність, формування критичного мислення, організація роботи в групах, проектна робота тощо).

Вчителі, що успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплатні й стануть носіями змін у шкільній освіті.

Не менш важливо – розширити способи підвищення кваліфікації для педагогів.

Зараз вони можуть це робити лише в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), які самі, на жаль, не завжди не є зразком прогресивності.

Натомість Закон дасть можливість вчителям обирати місце та форми підвищення кваліфікації, яку можна буде отримати на тренінгах, у профільних установах та інших навчальних закладах.

Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. Вчитель має сам визначити коли та де проходити підвищення кваліфікації, але робити це щорічно.

Кошти для професійного зростання вчителя буде закладено до освітньої субвенції та фінансуватиметься з держбюджету.

Висококваліфікований вчитель має мати повагу та довіру суспільства, тому Закон надасть та захистить професійну свободу педагога.

Сьогодні педагоги можуть працювати за авторськими програмами. Але для того, аби їх затвердили, потрібно пройти сім кіл пекла. Закон дозволить вчителям працювати за розробленими ними освітніми програмами, або використовувати типову, що дає МОН – все залежить від готовності вчителя включатися до цього процесу.

Держава ж визначає очікувані результати на кожному етапі навчання учня (після кожного року навчання), а шлях досягнення цих результатів педагог може обирати сам, виходячи з талантів та потреб дітей.

Закон повністю ліквідує атестацію шкіл – процедуру, яка себе дискредитувала через корупційну складову.

Також ліквідуються інспекції в районних управліннях освіти.

Як це відбувається зараз?

У кожному районному управлінні освіти є інспектори. Оскільки їх небагато, то для інспекцій залучаються ще й спеціалісти з методичних кабінетів. Таких інспекцій не буде, а методкабінети будуть надавати консультації тим, хто їх потребуватиме.

Натомість забезпечення якості освіти буде здійснювати Державна служба якості освіти. У ній працюватимуть колеги-фахівці вчителів, які даватимуть поради школі, як покращити навчальний процес. Головна мета – не санкції, а рекомендації.

Цей так званий "інституційний аудит закладу освіти" є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) над школою. Він відбуватиметься один раз на 10 років.

Однак у виключних випадках він зможе проводитися у позаплановому порядку. Наприклад, якщо прийшов новий директор і бажає провести таку "перевірку".

Державна служба якості освіти також отримує повноваження звертатися до судів з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування чи місцевих органів управління освітою усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері освіти.

Наприклад, якщо класи переповнені чи місцева влада не створює нормальні умови для роботи і навчання дітей. Це має суттєво доповнити механізми забезпечення законності в управлінні школами і захисту їхніх інтересів.

Згідно з проектом Закону, директори обиратимуться за конкурсом на 2 каденції – на 12 років максимум саме в цьому закладі освіти.

Це не виключає рішення директора стати керівником в іншому закладі освіти або перейти на іншу посаду.

Закон передбачає, що директори самі можуть призначати своїх заступників і педагогічний склад.

У проекті Закону передбачено, що кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, а також їхнє призначення.

Особливо дражливою темою в цьому контексті є батьківські внески та відсутність прозорої системи їх використання і обліку.

Трапляються ситуації, коли держава виділяє кошти на заміну вікон у закладі, при цьому з батьків гроші збирають на ці ж цілі.

Після впровадження того, що пропонує Закон, батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх благодійних внесків.

Дискусія про Закон тривала понад 3 роки. До неї долучились експерти, науковці, освітяни, батьки, студенти і роботодавці – усі зацікавлені групи.

До проекту було запропоновано 1705 поправок від народних депутатів.

"Ми максимально врахували поправки при доопрацюванні. 1098 з них", ­– запевнив глава Комітету з питань освіти Олександр Співаковський, під час розгляду документу в сесійному залі.

[L]У сесійному залі були провалені майже всі поправки на яких наполягали депутати. Зокрема, щодо фінансування профтехосвіти з держбюджету, безоплатного забезпечення школярів посібниками, про релігійні школи, безоплатне харчування учнів, виділення коштів на підвищення кваліфікації вчителів та щодо звільнення педагогів за сепаратизм.

Велика дискусія під час розгляду розгорілася з приводу мовного питання, зокрема щодо права вивчення мов національних меншин. Законопроектом пропонується звузити використання мов нацменшин.

Міністр освіти Лілія Гриневич уточнила, що українську мову у школах починатимуть вводити дітям меншин поступово. "У п’ятому класі й потім розширюватиметься кількість предметів державною мовою. У 11-му дитина вчитиме всі предмети українською і лише кілька ­– мову, літературу – мовою меншин", – пояснила вона.

Кожному депутату в залі вручили роздруківку нової редакції статті. Поправки і доповнення були озвучені Співаковським та проголосовані з голосу.

Під час розгляду також знову обговорювалося питання доцільності введення 12-річної освіти. Зокрема, проти цієї норми виступали депутати від Радикальної партії.

Так Ігор Попов закликав "не робити зі школи шлюбну агенцію", а Олег Ляшко заявив, що дівчата вагітними будуть сидіти за партами.

Цікаво, що такі висловлювання народних депутатів обурили міністра охорони здоров’я Уляну Супрун, яка на своїй сторінці у Facebook засудила такі сексистські та ейджизькі висловлювання та навела статистику, що частка українок, які народили у віці до 18 років, всього 1,27%.