Ми "проїли" Землю за 7 місяців і 1 день. Що таке екологічний борг, та чому він росте?

Цьогорічний День екологічного боргу припав на 2 серпня.

Якщо ви подумали, що це якесь свято – мусимо вас розчарувати. День екологічного боргу – це динамічна відмітка, яка позначає, коли людство вичерпує всі відведені на рік відновлювані ресурси планети.

[L]Пояснимо. За рік Земля здатна забезпечити всіх живих істот певною кількістю ресурсів, і цю кількість нам треба правильно розподілити на 12 місяців.

Однак людство викидає значно більше вуглекислого газу в атмосферу, ніж океани і ліси можуть поглинути, виловлює риби більше, ніж за цей рік може поповнитись, вирубує дерева швидше, ніж вони можуть відродитися і вирости.

Логічний ланцюжок можна продовжувати...

Таким чином, система все ще працює, та невдовзі вона "зламається". Ми поки беремо запаси з ресурсів майбутніх поколінь, та такими темпами ми виберемо все до решти, і про це постійно повторюють вчені, дослідники та активісти.

Так було не завжди. Наприклад, у 1970 році День екологічного боргу зафіксували 29 грудня (майже вклалися), у 2000-му – відмітка змістилася на першу половину жовтня, минулого року, 2016-ого, – річний ресурс вичерпався 8 серпня, і ось у 2017-ому ми знову побили рекорд – знадобилося лише 7 місяців і 1 день, щоб перевищити річний запас ресурсів планети.

Згідно даних Всесвітньої мережі екологічного сліду (GFN), на даний момент для виконання запитів людства потрібні 1,7 такої планети, як Земля.

Як би це не цинічно звучало, однак Ілон Маск і низка його послідовників доволі вчасно почали говорити про колонізацію Марса, адже з нинішніми "апетитами", невдовзі нам потрібно буде шукати ще одну планету для життя не стільки через цікавість чи мрії про людство як космічну націю, скільки через споживчу потребу.

У 2017 році головними боржниками стали Австралія (потрібні 5,2 планети), США (5), Південна Корея (3,4), Росія (3,4) та Німеччина (3,2).

Як бачимо, для забезпечення річних потреб жителів цих країн необхідновід 5,2 до 3,2 планет Земля.

Україна поки не може "похвалитися" такими показниками, однак ресурсу однієї планети нам також недостатньо: за даними 2013 року, українцям потрібно приблизно 1,9 Землі.

Як зазначає Ірина Миронова, експерт WWF в Україні, важко уявити, але ці 1,9 планети – це результат щоденних дій й способу життя кожної людини.

"Хочете дізнатись, скільки планет потрібно, щоб підтримувати ваш стиль життя і коли настає ваш персональний День екологічного боргу?

Для цього існує спеціальний калькулятор екологічного сліду. Пройдіть тест й отримайте підказки, що ви можете змінити у своєму житті, щоб співмірно існувати в межах однієї планети", – говорить Ірина.

Калькулятор екологічного сліду в Україні буде доступний з 2 серпня, власне, в День екологічного боргу.

Тож що робити у даній ситуації?

Намагатися мінімізувати людський вплив на довкілля, адже будь-яке суспільство так чи інакше залишає свій екологічний слід на планеті, який можна виміряти.

Ось лише один приклад про вплив сільського господарства.

Подумайте – скільки речей проходить крізь ваше життя? Скільки відходів залишається після вас?

Як ділиться американський еко-активіст Алекс Стеффен, до 2020 року у світі буде більше 200 мільйонів біженців не лише через політичні негаразди, але й через зміну клімату й недостатню кількість природних ресурсів.

Дані свідчать, що людство знаходиться на надто високому рівні екологічної нераціональності. Й справа не лише у надмірному використанні ресурсів планети великими компаніями та брендами. Адже саме наш попит народжує пропозицію.

Зрештою, і вони вже ведуть діалог та впроваджують політику відповідального споживання. Принаймні деякі.

Мова й про нас самих. Варто звернути увагу на наші прості щоденні дії, наш вибір, про який ми часом навіть не замислюємося, але який відбивається на природі навколо нас: треба більше паперу – і вирубується більше лісів, залишили включеним непотрібне освітлення- і десь спалили більше нафти, купили поліетиленовий пакет – і якась тварина у світі загинула.

Всесвітній фонд природи WWF пропонує  60+ звичайних кроків, що дійсно працюють, як то вимикати воду під час чищення зубів, чи лагодити речі, замість купівлі нових.

Можна, звісно, йти далі й думати ширше: про будівництво еко-будинку, еко-району, еко-міста...

Землю врятує співпраця. Джамей Касіо, еко-футурист та стратег, зазначає, що планеті наразі потрібне "міжнародне децентралізоване, високотехнологічне співробітництво безлічі людей, спрямоване на подолання найбільшої кризи в історії цивілізації".

За його словами, ми можемо врятувати планету, але ніхто не зможе цього зробити поодинці – ми потрібні один одному.

Людству не потрібно чекати дива, щоб врятуватися. І ніхто цього не зробить за нас.

Насправді, вже зараз є цілий арсенал рішень, які лише чекають застосування. Треба тільки нарешті по-справжньому захотіти рятувати планету.

І насамкінець: інший – екологічно відповідальний – світ не просто можливий: він вже настає, однак надто повільно, тому нам конче потрібно відкрити на це власні очі.

Міла Арсенюк, спеціально для УП.Життя

Титульне фото best_works/Depositphotos