Літо стає спекотнішим, липень б'є всі рекорди – NASA відзвітувало про глобальне потепління

Глобальне потепління виявляє себе дедалі агресивніше. Кліматологи із США та Великої Британії в один голос із експертами NASA наголошують на змінах у показниках температури, особливо влітку.

Кліматологи наголошують на змінах у показниках температури, особливо влітку. Фото lucidwaters/Depositphotos

В цілому, науковці стверджують – минулий рік був найспекотнішим за останні 137, однак літні рекорди 2016-го побив цьогорічний липень. Крім того, дослідження впливу глобального потепління на Антарктику привело науковців до відкриття вулканів у західній її частині.

Липень-2017 навіть без Ель-Ніньйо – рекордно найспекотніший

У 2016 році директор інституту космічних досліджень NASA, кліматолог Гевін Шмідт заявив, що липень був найспекотнішим місяцем в історії.

Його середня температура підвищувалася на 0,84°С над середньостатистичною та була на 0,11°С вище колишніх рекордних місяців – липня 2011 і липня 2015 років.

Минув рік, і NASA знову виходить із заявою – липень 2017 року побив рекорди липня-попередника. Він став найспекотнішим другим місяцем літа в історії та обійшов серпень 2016 року за найвищими температурними показниками, цитує заяву агентства Think Progress.

Що особливо важливо – на рекордні дані температури повітря у липні 2016 року вплинуло явище Ель-Ніньйо. Це феномен різкого підвищення температури поверхневого шару вод Тихого океану (від +5 до +9°С). Серед його причин основною вважають людський фактор.

У 2017 році явища Ель-Ніньйо фахівці не спостерігали, а отже і найбільшої спеки не очікували.

Сезонний цикл температури повітря із 1880 до 2017 року. Графік thinkprogress.org

Те, що для науковців помітне зростання температури повітря навіть без згаданого феномена було сюрпризом, підтвердив кліматолог Майкл Манн.

"Так, це дивно, що липень 2017 року температурою сягає найспекотніших місяців навіть без ефекту Ель-Ніньйо, який "підживлював" показники спеки у липні та серпні 2016 року. Надзвичайне потепління в Антарктиці також викликає занепокоєння, провокуючи розпад шельфового льодовика Ларсена", – розповів Манн.

Висновок який роблять фахівці невтішний – коли рекорди температури фіксуються навіть за відсутності Ель-Ніньйо, тенеденції до глобального потепління стають потужнішими й часу на їхнє припинення лишається менше.

Літо стає дедалі гарячішим. Концентрація СО2 зростає

Про стрімке підвищення температурних показників мова заходить часто, однак кліматологи NASA продовжують наголошувати – літо стало надспекотним протягом кількох останніх десятиліть.

Щоб слова не лишалися тільки словами, колишній працівник NASA на пенсії та професор Колумбійського університету Джеймс Гансен зібрав дані із 1950-1980 років і дотепер, розповідає The New York Yimes.

Доктор Гансен із колегами порівняв літні температури протягом кожного десятиліття. Упродовж 1951-1980 років літня температура повітря трималася в рамках допустимої, третина показників вказували на холодне повітря, ще третина – на гаряче.

Криві Гансена. Фото nyt.com. Для збільшення натисніть на зображення

Згідно із порівняльним графіком, уже в період з 1983 до 1993 років літня температура стала вищою, та на відміну від попередніх років, з'явився показник надсильної спеки.

[L]Протягом 2005-2015 років третина даних свідчила про літню спеку і близько 15% уже підпадали під категорію "надзвичайно гаряче".

В цілому, Гансен із колегами намагався наголосити на тому, що порівняно із серединою 20 століття, літо останніх років є спекотнішим аж до надміру високих температур.

Колеги Гансена вважають, що його крива просуватиметься і далі вправо – у бік червоної зони "extremely hot". Вони вважають, що дані науковця дійсно ілюструють загальну картину температурних змін.

Наприклад, із Генсеном в цілому погоджуються представники Національної океанічної та атмосферної організації США (NOAA), які нещодавно заявили – 2016 рік в цілому був рекордно найспекотнішим.

Свій звіт "Стан клімату в 2016 році" вони оприлюднили після заяви президента США Дональда Трампа про вихід із Паризької кліматичної угоди (2015 року), повідомляє ВВС.

Цією угодою передбачено, що країни-учасники зменшуватимуть викиди діоксиду вуглецю з 2020 року для скорочення темпів глобального потепління. Тоді має завершитися дія Кіотського протоколу, наступницею якого стане Паризька угода.

За умовами Паризької кліматичної угоди, зобов'язання зі скорочення викидів у атмосферу беруть на себе держави незалежно від темпів економічного розвитку.

Звіт NOAA базується на дослідженнях близько 500 науковців із 60 країн. Він представляє дані, згідно з якими 2016 рік обігнав попередній 2015-й за показниками високої температури і став найспекотнішим протягом останніх 137 років.

Як згадувалося раніше, доволі серйозно на рекорд 2016-го вплинув ефект Ель-Ніньйо.

У NOAA також наголошують, що помітно збільшилися викиди двоокису вуглецю, метану та окисів азоту які є основними причинами глобального потепління.

Середньорічна концентрація CO2 сягнула 402.9 ppm, уперше "переступивши" поріг 400 ppm і встановивши рекорд новітніх атмосферних показників.

Замкнене коло глобального потепління – 91 вулкан в Антарктиці

Окрім глобального потепління та руйнування льодовика Ларсена, про яке говорить Майкл Манн, є ще фактори, які дозволяють стверджувати, що Антарктика переживає не найкращі часи.

Дослідники Единбурзького університету заявили, що відкрили 91 дотепер невідомий вулкан під льодовим шаром у західній частині Антарктики, йдеться на The Washington Post.

"Самі по собі вулкани не спричинюватимуть посилене розтавання льодовиків. Але якщо верхній шар уже тане внаслідок глобального потепління, можна стверджувати, що це може спричинити виверження", – заявив Макс Ван де Врі, чия команда працює над аналізом знахідки.

Є фактори, які дозволяють стверджувати, що Антарктика переживає не найкращі часи. Фото timwege/Depositphotos

За найгіршим сценарієм, усе перетвориться у замкнене коло причинно-наслідкових зв'язків – танення льоду спричинюватиме виверження вулканів, які ще більше прискорюватимуть розтавання льодовиків.

"Це, звісно, погані новини. Але немає лиха без добра. Вулкани завжди були там, раніше ми про це не знали, а тепер хоч довідалися", – додав де Врі.

Коли читати заяви Макса Ван де Врі, можна легко уявити сивочолого науковця, який манірно поправляє окуляри на переніссі і самовпевнено закладає руку за руку, відхиляючись у кріслі власного кабінету.

Але ні, де Врі 20 років, він усе ще вивчає геологію. На першому курсі юнак зрозумів – дотепер дуже мало відомо, що розміщується під покровом льоду на більшій частині Антарктики.

Глобальне потепління позначається і на антарктичних мешканцях. Фото Burdin/Depositphotos

Сам він виріс у Франції, неподалік вулкану Пюі-де-Дом, тож був знайомий із природою цього гірського утворення.

Спільно зі своїми викладачами, геологом Ендрю Хайном та гляціологом Робертом Бінгемом, через 2 роки після початку дослідження вони вийшли із заявою про відкриття 91 вулкану під льодом в західній частині Антарктики.

В цілому, дослідники знайшли близько 200 конусоподібних об'єктів завдяки даним із супутників.

Подальше дослідження показало, що 50 із них є раніше відкритими вулканічними об'єктами, а 91 – ті вулкани під шаром льоду, про існування яких дотепер не здогадувався жоден науковець.

Де Врі з колегами не збирається спинятися на досягнутому – будучи переконаними, що знайшли не всі вулкани, вони продовжуватимуть свої дослідження.

Наталія Вуйтік, УП