Благодійність в Україні: зради та перемоги 2017

Петиції та обшуки, вуличні пікети і кабінетні битви, та... довгоочікувані перемоги.

Саме таким виявився рік для багатьох гравців благодійного сектору.

Це був ненудний рік. Це був важливий рік. Рік, який заклав фундамент для багатьох стратегічних змін як для сектора, так і для країни в цілому.

Чи завершаться вони успішно – залежить від їх учасників.

ЦИФРИ, РЕЙТИНГИ ТА ФАКТИ

2017 рік добігає кінця стрімким стрибком України у світовому рейтингу благодійності, який щорічно проводить британська організація Charity Aid Foundation.

За рік Україна поліпшила свій показник, опустившись з 106 на 90 позицію. Ще сім років тому це було "почесне" 150 місце.

"У 2017 році обсяг залучених коштів на Українській Біржі Благодійності (УББ) зріс на 30% до 50 млн грн, а кількість проектів на 20% до 965 проектів, – ділиться успіхами Ірина Гуцал, директор УББ.

З'являється все більше проектів спрямованих на допомогу медичним закладам, покупку медобладнання, зростає кількість підтриманих соціальних і освітніх проектів.

Ми цілеспрямовано працюємо над популяризацією і залученням великої кількості людей в публічну благодійність".

Ірина Гуцал, директор УББ

З позитивними показниками завершує рік Кураж Базар, який цьогоріч зібрав на благодійні проекти рекордну для себе суму – 1 421 793 грн.

За словами Дар'ї Зарівної, СЕО та інвестора благодійної платформи Charitum, за 10 місяців роботи платформи, яка стартувала в березні цього року, було проведено 67 аукціонів, які зібрали 646 900 грн на благодійність.

Цей рік завершився своєрідним рекордом для УББ і для України в розмірі одного переведеного приватного пожертвування: сума банківської транзакції склала 1 млн грн.

Експерти відзначають, що залученість українців у благодійність безпосередньо пов'язана з рівнем прозорості та підзвітності благодійних організацій. Чим вище рівень – тим більше і стабільніше жертвують.

На тлі цього, радують результати Національного рейтингу благодійників, проведеного Українським форумом благодійників (УФБ).

У рейтингу взяли участь 89 благодійних фондів та організацій, які відкрили свою податкову звітність за 2016 рік. Це на 15 фондів більше, ніж у попередній рік.

Учасники рейтингу відзвітували на суму в 1,8 млрд грн, що становить 27% загальних витрат на благодійність у 2016 році.

2017 рік виявився сприятливим для співпраці з органами держвлади щодо поліпшення "клімату" для благодійної діяльності, вважає Поліна Нюхіна, директор УФБ.

"Співробітниками Державної фіскальної служби спільно з представниками неприбуткових організацій були розроблені зміни до Податкового кодексу, – розповідає вона.

Планується збільшення неоподатковуваної суми нецільової благодійної допомоги; знімається оподаткування з благодійної допомоги, призначеної для лікування за кордоном; знімається оподаткування благодійної допомоги з нерезидентів України тощо.

Законопроект уже успішно пройшов експертизу в Мін'юсті, очікується його реєстрація у Верховній Раді".

Поліна Нюхіна, директор УФБ

Національна поліція України вперше відкрила свої двері для співпраці з благодійниками щодо профілактики шахрайства в благодійній сфері.

Більше 60-ти представників командного складу Патрульній поліції з Березані, Дніпра, Сєвєродонецька, Харкова взяли участь у спеціалізованих тренінгах, організованих консультантами УФБ. У 2018 році очікується розширення географії співробітництва.

Кабінет Міністрів включив до свого плану дій на 2018 рік продовження проведення широкої рекламної кампанії з усвідомленої благодійності. У поточному році перші рекомендації отримали жителі Києва та Львова.

РЕФОРМИ НЕ ДЛЯ ПРОФОРМИ

2017 рік виявився плідним на реформи в гуманітарній сфері, лобіюванням яких займалися сотні громадських активістів, в тому числі й представники благодійного сектора.

Адже через безпорадність держави в багатьох сферах, благодійники вже багато років змушені заміщувати її, зваливши на себе певні зобов'язання та відповідальність. Така ситуація не може тривати вічно.

Гучні скандали, що супроводжували ухвалення Верховною Радою медичної реформи, не обійшли стороною й благодійний сектор.

За тиждень до голосування в парламенті в офіси БФ "Пацієнти України", МБФ "Альянс громадського здоров'я" та БО "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" (ЛЖВ) з обшуками прийшли слідчі Нацполіції та Генпрокуратури з рішенням Печерського суду про вилучення документів фонду для судово-економічної та судово-почеркознавчої експертизи.

В цілому ж цієї осені було винесено понад 10 рішень суду щодо цих трьох організацій з ініціативи СБУ, Нацполіції та Генпрокуратури.

Керівництво організацій пов'язує дані дії з тим, що вони займалися лобіюванням реформи держзакупівель медпрепаратів, а також просуванням реформи системи охорони здоров'я.

Станом на кінець грудня, за словами Дмитра Шерембея, голови ЛЖВ, перевірка з боку СБУ та Нацполіції триває згідно з процедурами, проте всі проекти реалізовуються в плановому режимі.

Дмитро Шерембей, голова ЛЖВ

Не дивлячись на всі виклики, організаціям є чому порадіти: фундаментальним досягненням 2017 року стало ухвалення медреформи.

Ще одним важливим кроком став запуск національної електронної системи охорони здоров'я E-Health, де Всеукраїнська мережа ЛЖВ разом з Transperency International є партнерами держави.

Завдяки адвокаційним зусиллям на держзакупівлі АРВ-препаратів вдалося заощадити понад $43,7 млн.

Мережа ЛЖВ розробила перший в Україні онлайн-тест на ВІЛ "HIV/TEST", який визначає ризики бути інфікованим.

"У організації, – зазначає Дмитро Шерембей, – великі плани на 2018 рік. Ми продовжимо працювати над забезпеченням 100% доступу до лікування для всіх пацієнтів з ВІЛ, туберкульозом та гепатитами.

Ми очікуємо, що нам вдасться виграти суд проти компанії Ебві і забезпечити лікуванням ще 125 тис пацієнтів з ВІЛ.

Ми працюємо над тим, щоб вже у 2018 році в Україні з'явилися найсучасніші ліки проти мультирезистентного туберкульозу – Бедаквілін і Деламанід.

Також Мережа ЛЖВ активно працює над впровадженням патентної реформи в Україні".

На погляд Лариси Сідельник, координатора благодійних програм ВБФ "Крона", не дивлячись на реформаторські кроки, Міністерство охорони здоров'я й досі продовжує схвалювати непрофесійні рішення, в основі яких лежить безвідповідальне ставлення до пацієнтів.

"Такі рішення призвели до того, що 70% пацієнтів не мають доступу до протокольного гарантованого державою лікування, – зазначає вона.

Онкохворі, пацієнти з муковісцидозом, на гемофілію, спінальної м'язової атрофією та іншими хворобами не отримують життєво необхідні ліки, або для їх лікування закуповуються дешеві неефективні препарати.

У 2017 році на лікування 100 українців за кордоном держава виділила 627 млн грн, тоді як на програми вітчизняної дитячої та дорослої онкології для лікування 900 000 пацієнтів – 727 млн грн.

МОЗ фактично переклав свої функції на плечі пацієнтів та благодійників. Благодійникам необхідно весь час балансувати між шквалом індивідуальних звернень на лікування і необхідністю вкладати в розвиток вітчизняної медицини".

Міністерство охорони здоров'я й досі продовжує схвалювати непрофесійні рішення, в основі яких лежить безвідповідальне ставлення до пацієнтів. Фото alliesinteract/Depositphotos

На тлі такої ситуації, на думку експертки, цвітуть зловживання. З'являються незареєстровані "волонтери" та інтернет-проекти, що збирають кошти без звітності. Ширяться повідомлення про присвоєння коштів і нецільові витрати самими пацієнтами, про подвійні оплати на закордонні клініки, про відсотки, що виплачуються зарубіжними клініками приватним особам за кожного пацієнта.

"Такі виклики спонукають благодійні організації ставати більш прозорими, формалізувати свої відносини з пацієнтами, взаємодіяти з МОЗ, – ділиться досвідом Лариса Сідельник.

Ми стали буквально засипати МОЗ вимогами оприлюднити черги на лікування за кордоном і рішення про оплату. А також самі повідомляємо в МОЗ про обсяг коштів, які сплачуємо за кожного пацієнта, аби оптимізувати використання бюджетних коштів".

Формування прозорих і доступних державних реєстрів пацієнтів – один з пріоритетів благодійних організацій на 2018 рік.

Хоча реформа системи освіти не супроводжувалася гучними скандалами, суспільного резонансу від її ухвалення було не менше.

Батьки та педагоги й досі бурхливо обговорюють в різних он-лайн і офф-лайн ком'юніті можливі наслідки затверджених змін.

Однак є група батьків, які буквально моляться на затверджені закони, що створюють нові можливості для їх дітей – дітей, що мають статус інвалідів.

"Новий закон про освіту надав реальний шанс людям з інвалідністю вийти з нескінченної купи проблем, – вважає Лариса Самсонова, голова правління ГО "Родина".

Закон гарантує, що дитина з інвалідністю може ходити навчатися у найближчу школу, а вибір форми освіти залежить тільки від батьків.

Дитині повинні скласти індивідуальний план розвитку та навчальний план, для неї виділена освітня субвенція в розмірі 23 000 грн.

Всі ці рішення зараз проходять практичні випробування, виповзають на поверхню важкі моменти, які доводиться вирішувати".

Лариса Самсонова, голова правління ГО "Родина

З впровадженням реформи виникає величезна кількість труднощів, починаючи від елементарного пандуса в кожній школі, завершуючи готовністю вчителів працювати з такими дітьми.

Експерти не втрачають надію, що спільними зусиллями держави і громади, ситуація з інклюзією почне поліпшуватися та вийде на міжнародні стандарти.

Однак, затверджена реформа не вирішує проблему виживання, з якою стикаються багато сімей.

Соціальна допомога на дітей з інвалідністю до 6 років становить близько 2000 грн, що є мізерним для задоволення потреб неповносправної дитини (витрати на засоби гігієни, медичні препарати, послуги реабілітологів і т.д.).

В кінці року під радіозвернення першої леді Марини Порошенко про те, що інклюзивна освіта дає можливість дітям c інвалідністю стати видатними вченими і культурними діячами, тисячі батьків цих дітей звернулися з петицією до президента України переглянути розрахунок алгоритму нарахування соціальної допомоги для забезпечення виживання дітей: прив'язати його ні до прожитковому мінімуму, а хоча б до двох мінімальних зарплат (на дитину і матір/опікуна).

Маленькою за масштабом, але важливою перемогою, стало офіційне влаштування на роботу в пекарню 23-х річної Наташі Самсонової, яка народилася з синдромом Дауна. Її роботодавець, рітейлор "Ашан", є національним лідером з працевлаштування людей з інвалідністю.

23-х річна Наташа Самсонова, яка народилася з синдромом Дауна, офіційно працевлаштована на роботу в пекарню "Ашану". Фото зі сторінки рітейлера у Facebook

"Я чула про декілька історій працевлаштування людей з синдромом Дауна, але це були маленькі підприємства, де просто домовлялися по знайомству. На яких умовах – невідомо.

Досвід Наташі – перший для України. Вона влаштована на основне місце роботи, за трудовою книжкою, має соціальний пакет і всі бонуси, покладені співробітникам "Ашану".

Компанія не проти працевлаштувати ще людей з синдромом Дауна, але важливо, щоб люди з інвалідністю взяли частину відповідальності на себе (працювати щодня, за графіком, відпустка один раз на рік). До цього готові не всі", – ділиться враженнями Лариса Самсонова, мама Наташі.

В Україні живе близько 2 млн людей з інвалідністю, працює з них лише 11 тисяч. Завдання благодійних організацій, що працюють з цими людьми, повинні бути переглянуті.

Майже 15 років коаліція кількох благодійних організацій лобіювала впровадження реформи системи інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Інтернат – модель виховання нахлібництва і патерналізму, альтернатива – розвиток сімейних форм виховання. Наприкінці року з'явилася надія, що реформі інтернатної системи бути.

"Найбільшою перемогою в сфері забезпечення прав дитини стало ухвалення Стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, – вважає Василина Дибайло, директор Партнерства "Кожній дитині".

Це перемога з кількох причин: по-перше, уряд України хоч і дуже тихо, але заявив і взяв на себе зобов'язання щодо зменшення закладів інституційного догляду, а по-друге, розробка цієї Стратегії відбувалася за активної участі представників всіх зацікавлених сторін.

Щоб не сталося "зради", ми повинні думати про дітей і стежити, щоб турбота про дорослих співробітників і відремонтовані стіни не стали пріоритетом при прийнятті рішень".

Василина Дибайло, директор Партнерства "Кожній дитині"

Не на дуже радісній ноті проводжають рік благодійні організації, що допомагають жінкам, постраждалим від насилля.

Верховна Рада успішно провалила голосування за норми, необхідні для ратифікації Стамбульської конвенції про запобігання насильства щодо жінок. Це перший юридично зобов'язуючий документ в Європі, спрямований на боротьбу з насильством щодо жінок та дітей всередині сім'ї та ззовні.

"Виклики пов'язані, як і раніше, зі стійкими стереотипами, а також з впливом церкви, – стверджує Наталя Карбовська, директор зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду.

На жаль, в питаннях захисту прав жінок та забезпечення гендерної рівності благодійні організації та церква стоять зовсім по різні боки барикади.

Церква бачить в гендерній рівності загрозу традиційним сімейним цінностям і всіляко впливає на органи влади з тим, щоб не приймалися прогресивні гендерно-збалансовані політики.

В результаті у сотень організацій, які допомагають жертвам насильства, вибитий грунт з під ніг".

Однак оптимізм вселяє той факт, що на нову посаду Кабміну – уповноваженого з питань гендерної політики – була призначена представниця громадського сектора Катерина Левченко.

Це дає надію, вважає експертка, що гендерні питання та права жінок тепер будуть розглядатися на рівні політики, а не як раніше – допомога з "усмішкою" окремим "приниженим й ображеним жінкам".

Катерина Левченко, уповноважена Кабміну з питань гендерної політики

ЗА ЛАШТУНКАМИ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ

4 роки військового конфлікту.

4,4 млн осіб (включаючи 580 тис дітей), які постраждали внаслідок військових дій.

10 000 убитих і 24 000 поранених.

1,5 млн внутрішньо переміщених осіб (включаючи 226 тис дітей).

За цими сухими цифрами стоять тисячі життів, багато з яких тісно переплелися з діяльністю благодійних і гуманітарних організацій.

За даними системи ООН, 186 міжнародних і національних організацій і місій були залучені у 2017 році в реалізацію гуманітарних ініціатив.

Особливістю цього року стала зміна фокусу діяльності багатьох організацій і донорів. З'явилася значна кількість проектів "розвитку" на сході України й в зоні АТО, що замінили собою класичну гуманітарну допомогу.

"У 2017 році наша робота була спрямована на підготовку людей, які виїхали їз зони АТО, до того, що гуманітарна допомога буде скорочуватися, – підводить підсумки року Тетяна Басюк, директор БФ "Благополуччя дітей".

Людям важливо допомогти активізувати і розвинути внутрішні ресурси для подальшої інтеграції в суспільство і забезпечення власної стабільності".

Тетяна Басюк, директор БФ "Благополуччя дітей"

Питання працевлаштування внутрішньо-переміщених осіб стали пріоритетними для багатьох організацій.

МБФ "Карітас Україна" протягом року надав понад 500 грантів на створення власного бізнесу і 2833 гранти для набуття нових навичок і професій переселенцям у Донецькій, Харківській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Фонд запустив роботу п'яти бізнес-центрів у Маріуполі, Краматорську, Дніпрі, Запоріжжі та Харкові, послугами яких за рік скористалися 2267 осіб, з них 1004 отримали коворкінг-місця для своєї нової бізнес-діяльності.

У співпраці з місцевим бізнесом було створено 158 робочих місць для переселенців.

Не дивлячись на величезні партнерські зусилля благодійних організацій і держави, ситуація все ще залишається гострою.

За даними Мінсоцполітики, рівень безробіття серед ВПЛ скоротився за останній рік з 65% до 54%, однак опитування свідчать, що щомісячна фінансова державна підтримка в розмірі 2,017 грн все ще є основним джерелом доходів для 61% внутрішньо переміщених осіб.

На думку Андрія Васьковича, президента МБФ "Карітас Україна", Україна живе в умовах забутої війни і невидимої гуманітарної кризи.

Андрій Васькович, президент МБФ "Карітас Україна"

Ця криза довела до бідності та злиднів мільйон українців, позбавивши їх основних прав і можливостей задовольняти базові потреби.

Найбільш уразливі – літні люди, інваліди та діти – щодня стикаються з суворими реаліями цієї війни.

"Турбує те, що у влади немає бажання зрозуміти реальні масштаби проблем на сході України, – вважає Андрій Чуприков, національний директор БФ "СОС Дитячі Містечка Україна".

У багатьох випадках проблеми просто приховуються (наприклад сексуальне насилля над дітьми чи торгівля людьми). Це стане основним викликом на майбутній рік.

Крім того, викликом залишається недавня постанова "про дітей війни". На жаль, вона була ухвалена без врахування зауважень та рекомендацій організацій, що працюють в сірій зоні і знають проблеми, з якими стикаються сім'ї та діти.

Чинна постанова значно і штучно зменшує число "визнаних" державою дітей, які постраждали внаслідок конфлікту. Дуже сподіваємося, що держава прислухається до думки дитячих правозахисних організацій і зміни до Постанови будуть внесені у 2018 році".

Факапом цього року стала нездатність (небажання) Мінсоцполітики виконати свої зобов'язання щодо врегулювання питання ввезення гуманітарної допомоги, зокрема, ухвалити наказ про затвердження переліку документів, необхідних для визнання товарів, грошей та послуг гуманітарною допомогою.

Андрій Чуприков, національний директор БФ "СОС Дитячі Містечка Україна"

СОЦІАЛЬНІ ІНВЕСТОРИ – НОВИЙ ТРЕНД

2017 рік активізував формування нової групи – соціальних інвесторів. Сьогодні до них можна віднести дві категорії активних людей.

Перша – соціальні підприємці. Це ті, хто самостійно створює соціальне підприємство – бізнес "зі змістом". Мета соціального підприємства не просто заробити якомога більше грошей, а спрямувати зароблені кошти на вирішення певної соціальної проблеми.

Друга – безпосередньо соціальні інвестори – ті, хто готовий вкладати свої власні кошти в створення й розвиток соціальних підприємств.

У 2017 році Всеукраїнський ресурсний центр розвитку соціального підприємництва "Соціальні ініціативи" видав каталог "Соціальні підприємства України", який налічує 150 підприємств.

Очікується, що наступного року ця цифра значно збільшиться завдяки випускам декількох шкіл для початківців-соціальних стартапів, які протягом року були проведені Міжнародною школою соціального підприємництва SELab, Берлінської школою соціальних інновацій "Східне партнерство", Фондом "Східна Європа" та Соціальної Академією.

Благодійний фонд родини Нечитайло виступив соціальним інвестором Школи SELab, що стартувала у грудні, та готовий фінансово підтримати найбільш успішні стартапи, спрямовані на вирішення проблем людей з інвалідністю.

"В Україні як і раніше залишається проблема інклюзії людей з інвалідністю. Один з напрямків, який може змінити ситуацію, це створення можливостей для незалежного життя людей з особливими потребами", – вважає Вікторія Миколаюк, директор Фонду сім'ї Нечитайло.

Вікторія Миколаюк, директор Фонду сім'ї Нечитайло

Понад триста приватних соціальних інвесторів підтримали у 2017 році створення нового соціального підприємства у Києві – ресторану Urban Space 500.

80% його прибутку буде спрямовано на фінансування соцпроектів для розвитку Києва.

Підприємство працюватиме за соціальною франшизою Івано-Франківського громадського ресторану Urban Space 100.

У листопаді вже визначилися з локацією – перший поверх будівлі на вул. Грінченка, 9. На сьогоднішній день йдуть активні підготовчі роботи для запуску ресторану.

"Вакансії" ще для 150 соціальних інвесторів залишаються відкритими.

З березня 2018 року представництво Європейської Комісії в Україні запускає масштабний проект з формування еко-системи для розвитку соціального підприємництва – з'являються можливості для його подальшої популяризації та розвитку.

НОВИНИ ТЕЛЕКОМБЛАГОДІЙНОСТІ

У 2017 рік благодійний сектор увійшов на небувалому емоційному підйомі: парламент дав зелене світло для запуску телекомблагодійності на законодавчому рівні, звільнивши благодійні текстові та голосові повідомлення від оподаткування.

У грудні 2016 року під прицілом десятка телекамер і радіомікрофонів перші особи чотирьох компаній – Петро Чернишов, президент ПАТ "Київстар"; Ольга Устинова, генеральний директор Vodafone Україна; Бурак Ерсой, головний виконавчий директор ТОВ "Лайфсел"; Юрій Курмаз, директор ПАТ "Укртелеком" – підписали меморандум про спільне створення і запуск благодійної телекомунікаційної платформи, яка створить можливість для широкого кола організацій використовувати даний інструмент збору благодійних пожертвувань.

Навесні мобільні оператори створили робочу групу, до якої увійшли чотири представники операторів, чотири представники благодійного сектора і один представник громадськості. Завдання групи – підготувати запуск платформи.

У жовтні 2017 року Кабмін ухвалив всі фінальні нормативні акти, необхідні для запуску телекомблагодійності.

З березня 2018 року телекомблагодійність може стартувати без всяких обмежень.

З березня 2018 року телекомблагодійність може стартувати без всяких обмежень. Фото Rawpixel/Depositphotos

Для з'ясування ситуації з підготовки запуску благодійної платформи членам робочої групи був відправлений запит.

PR-служби операторів надали загальну відповідь: "…На даний момент ми пропрацювали все внутрішні процеси і технічно готові надавати збір благодійних пожертвувань з використанням благодійного телекомунікаційного повідомлення (у вигляді голосового, текстового повідомлення, набору номера) серед абонентів операторів телекомунікації.

Згідно із законодавством, оператори не тарифікують такі повідомлення. Тепер справа за створенням телеком-платформи з метою швидкого цільового розподілу зібраних коштів серед благодійних проектів і забезпечення широкого доступу громадськості до цієї інформації для контролю в т.ч в частині цільового використання зібраних пожертвувань.

У зарубіжній практиці подібні платформи створюються за допомогою державного фінансування, або за рахунок відрахувань благодійних фондів, які користуються платформою.

Як тільки українське благодійне товариство визначиться з рішенням і запустить платформу, благодійні організації зможуть збирати кошти в т.ч. за допомогою SMS".

"На сьогоднішній день імовірність створення і запуску платформи невисока, так як немає єдності волі всіх учасників процесу, – коментує ситуацію Ірина Гуцал, керівник робочої групи.

Найголовніший виклик полягає в тому, що немає готового рішення, яке можна адаптувати для благодійності та яке забезпечить, щоб усі 100% благодійних коштів перераховувалися одержувачам допомоги, як цього вимагає закон.

Ніхто поки не готовий взяти на себе фінансування розробки і змісту такого інструменту. А вже існуючі рішення вимагають залучення комерційних компаній і, відповідно, оплати їхніх послуг.

У світовій практиці існують різні моделі співфінансування подібних платформ, в тому числі за рахунок міжнародних грантів, благодійників (відсоток від пожертвувань), абонентської плати організацій, державного бюджету, які ведуть збір на платформі, підтримки бізнесу та операторів зв'язку.

Мобільні оператори озвучили готовність самостійно покривати свої витрати на обробку і передачу даних за умови, що буде створено робочий інструмент, який забезпечить рівний доступ до телекомблагодійності для всіх неприбуткових організацій.

При цьому він повинен забезпечувати обробку, зберігання інформації, перевірку даних, контроль, публічність, звітність і захист від шахрайства. Головне питання: за чий рахунок буде утримуватися така платформа в Україні?"

[L]Отримані відповіді не несуть заряду оптимізму: оператори готові з березня запустити послугу телекомблагодійності, але без платформи.

На її створення, як виявилося, у операторів коштів немає.

У сектора їх так само немає. А це означає, що лише обмежене число організацій зможе отримати доступ до цієї послуги безпосередньо через операторів, оскільки можливостей для технічного обслуговування великої кількості клієнтів (як передбачено законодавством) немає.

Чи візьме хтось на себе відповідальність за створення платформи і чи буде досягнуто консенсусу між державою, операторами та благодійниками щодо її роботи? На це питання надасть відповідь вже наступний рік.

ОЧІКУВАННЯ ТА ВИКЛИКИ 2018 РОКУ

2017 рік дав старт багатьом процесам:

• започатковані реформи в системі охорони здоров'я, освіті, соціальній сфері;
• активізувалася співпраця з державою зі створення сприятливого середовища для діяльності благодійників;
• ухвалені всі необхідні нормативно-законодавчі акти для запуску телекомблагодійності;
• зріс сплеск розвитку соціального підприємництва.

Ці процеси набрали обертів завдяки активному діалогу і співпраці між представниками державних органів влади, бізнесу та громадського сектору.

Ініційовані процеси – це не завдання одного дня, це довгостроковий марафон з перешкодами.

Успішний результат буде залежати багато в чому від того, наскільки діалог і співробітництво будуть збережені на етапі імплементації.

Довіра і співробітництво – це ключові індикатори для багатьох керівників благодійних інституцій на 2018 рік.

Дуже хочеться вірити, що вони стануть ключовими для всього суспільства.

Анна Гулевська-Черниш, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина graphicphoto/Depositphotos