Wu Woman. Як українка Світлана Зав’ялова поєднала ушу і танець  

В Україні досі існує стереотип, що бойові мистецтва – це чоловіча прерогатива. Що це завжди прояв сили і маскулиності.

Проте світ невпинно еволюціює і ця еволюція торкнулася і сфери бойових мистецтв.

Жінка-воїн опинилася в епіцентрі цих змін. Хто ж вона – жінка-воїн, і які емоції вона несе світу, вирішила з’ясувати "Українська правда.Життя".

СВІТЛАНА ЗАВ’ЯЛОВА

Майстер бойових мистецтв, виконавиця оригінального жанру Wushu dance fusion, акторка, Wu Woman.

25 років досвіду в бойових мистецтвах, 13 років артистичної діяльності.

Робота в театрі: "HiddenWu" – Соло (прем’єра Лос-Анджелес, 2016); "The Legend of Red Dragon", 2013, Соло на "Divided Unity Contemporary Exhibition" (Китай, 2016). А також соло на телевізійному шоу "Mandarin Bridge" (Китай, 2016).

Зйомки в фільмах: "Kung Fu Traveler", 2017 (Китай); "Ten: The Secret Mission", 2017 (Індонезія); "Enter the Warriors Gate" 2017 (Китай/Франція).

Багато років у бойових мистецтвах існувало декілька рольових моделей: Чак Норіс, Брюс Лі, Джекі Чан та Донні Єн.

Ці чоловіки прекрасні. Вони багато що привнесли у світ бойових мистецтв. Коли ми спостерігаємо їх роботу, то захоплюємося ними як цілісними і комплексними образами.

Нам подобається їхня фізична сила, елегантність, почуття гумору, інтелектуальність, сексуальність, розум, мудрість тобто все разом.

Але чомусь образи жінок-воїнів дуже часто фрагментовані. Тобто вони або сильні, або красиві, або сексуальні. У нас досі відсутній цілісний образ жінки-воїна, яка несе силу і свободу.

Коли ви йдете дивитися танцювальне шоу на Бродвеї, ви споглядаєте історію. У ній бурлять різні емоції: любов, печаль, ненависть, злість тощо. А коли ви бачите демонстрації бойових мистецтв, то в основному спостерігаєте протистояння й агресію... Тут немає любові, тут немає переживань...

Світлана Зав’ялова незгодна з таким станом речей. І вважає, що бойовими рухами також можна виразити велику палітру почуттів і переживань, якщо в нашій свідомості не будуть стояти стіни з шаблонів і стереотипів.

Світлана народилися і отримали перший досвід в бойових мистецтвах саме в Україні. Ще в 4 роки вона почала займатися танцями і згодом перейшла на ушу і музичні форми кікбоксингу.

Зав’ялова стала багаторазовою чемпіонкою України з музичних форм кікбоксингу і чемпіонкою світу серед клубів. Підписала контракт з Миколаївським клубом боксу і через декілька років переїхала до столиці, виступаючи у складі Національної команди по ушу.

Попри те, вона завжди прагнула зрозуміти саму сутність бойового мистецтва, не його поверхневий рівень і мішуру, а його чуттєву й емоційну складову, що криється в традиціях.

На жаль, в Україні їй не вистачало особистісної свободи та почуття безпеки. ЇЇ цькували в бойовій спільноті.

Світлана каже, що жінку в бойових мистецтвах, принаймні 10 років тому, сприймали як незначущий додаток до патріархального чоловіка-майстра.

Саме тому в 2009 році в 21-річному віці вона поїхала на батьківщину ушу – до Китаю.

Коли вона покидала Україну, їй дійсно було моторошно. Вона боялася невдач, боялася, що в неї нічого не вийде. Багато хто зважився б на таке лише маючи запасний варіант, але не у випадку Світлани.

Першим її місцем роботи у Піднебесній був театр "JHA". Це було у рівній мірі і захоплююче, і страшно… Зав’ялова ж вважає, що безпека – це суб’єктивне поняття:

"Головне – знати, чого ти прагнеш і що тебе надихає, що змушує прокидатися щодня і відчувати себе щасливою. Головне – це те, що буде завжди зі мною, незалежно від зовнішніх обставин. Безпека, як і твій дім – завжди всередині".

Китайське слово "ушу" ("вушу") складається з двох ієрогліфів: "у" і "шу", де "у" – означає бойове, а "шу" – мистецтво.

Коли ж ти хочеш сказати про інші види мистецтва, включаючи танець і балет, то це позначається ієрогліфом "ішу".

Артисти шанхайського театру, з якими Світлана багато працювала разом стали поважати її тому що побачили, що вона вловила і зрозуміла для себе цей елемент "шу" і зв’язала його з "у".

Тоді вона усвідомила, що бойові мистецтва – це те, що ти відчуваєш, а не техніка. Саме з розуміння цього почався більш глибокий шлях не скільки в традицію, а стільки всередину самої себе.

Саме так народилася Wu.Woman та новий стиль Wushu dance fusion – злиття ушу і танцю в драматичному жанрі.  

Для Світлани бойові мистецтва, танець, театр і кіно – це все прояви одного і того ж, а саме її, і того, що вона відчуває.

Бойові мистецтва і бойові рухи – це мова, якою вона розмовляє.

Для неї немає різниці між бойовим мистецтвом та мистецтвом танцю. Бо в обох випадках йдеться про рух та енергію, яка тече від її серця в серця інших.

Світлана Зав’ялова велика прихильниця Піни Бауш і Марти Грем. Вони обидві балерини нью-йоркського балету.

Марта Грем – засновниця "American Modern Dance". Повернувшись з подорожі Китаєм, вона додала до класичного балету модернові елементи, які дуже сильно переплітаються з китайською оперою.

Саме Грем започаткувала у балеті дивний метод танцю – ламаних рухів, який зараз є прозрінням для всіх танцівників. Таким чином вона звільнила митців від тенет свідомості і відкрила ще один шлях для самовираження.

Те, що говорила Піна Бауш через танець, було поза межами звичних уявлень про танець того часу. Вона привнесла дуже багато в танцювальні фільми.

Ці дві представниці танцю, а не бойових мистецтв – найбільші кумири Світлани. Вони були безстрашними, не боялися відкрити свої серця. Того самого прагне Світлана Зав’ялова. А саме: через бойові мистецтва показати інший шлях для вираження себе.

Світлана обрала шлях свободи. Вона вбачає секрет свободи в русі та в житті; у тому, щоб дозволяти собі бути тим, ким ми є. А ми різні. Вона бачить елемент Wu Woman в кожній жінці. Це жінка, яка відчула свою силу. Саме вона освітлює шлях іншим.

Після 10 років творчості і мандрів світом Світлана повернулася на Батьківщину, виконавши своє сольне шоу Hidden Wu на міжнародному фестивалі бойових мистецтв "Воїн Світла".

Джерелом натхнення для цього шоу стала історія китайської королеви Ву Дзе Тіан. Проте, не її світське життя, а роздуми, емоції і почуття.

[L]Hidden Wu відправляє глядача в міжвимірну подорож, де головна героїня веде боротьбу між світлом і темрявою, з різними проявами і формами себе самої в пошуках елементу "Wu".

В елемент "Wu" Світлана вкладає своє власне значення. Це елемент, що живе в кожному з нас і це значно більше ніж просто воїн. Це відчуття сили, за яку не потрібно змагатися, а можна прийняти її і стати нею.

В кульмінації спектаклю головна героїня не знаходить елемент "Wu" і розуміє, що можливо вона його просто вигадала, щоб перебувати у вічних пошуках.

"Виступаючи на Батьківщині вперше за весь час я відчула надзвичайний зв’язок з українським глядачем, встановити який мені ніколи не вдавалося раніше, – розповідає артистка Світлана Зав’ялова. – І для мене особливо важливо те, що шоу бойових мистецтв в Україні створене саме жінкою".

Тетяна Крижанівська, засновниця та організатор Фестивалю бойових мистецтв "Воїн світла", шеф-редактор українського журналу про бойові мистецтва "Воїн світла", міжнародний промоутер у сфері єдиноборств, чорний пояс з дзю-дзюцу, тренер, спеціально для УП.Життя