Як страждає навчання та впевненість у собі від браку грошей на прокладки та чому це питання треба піднімати

Чи знали ви, що кожна 5 дівчина в Україні пропускає школу через відсутність можливості придбати засоби для менструації?

Коли немає можливості дістати прокладки, дівчата користуються тим, що буде під рукою: туалетний папір, серветки, шкарпетки або взагалі нічого. Такі результати показало онлайн-опитування, яке проводив бренд Always від компанії P&G.

Проблема доступу до засобів гігієни – це не лише проблема країн третього світу та жінок з вразливих верств населення. Щодня дівчатка в Україні зустрічаються з проблемою доступу до прокладок. Це впливає на їхнє соціальне життя, впевненість та шкільні успіхи.

В Україні, як свідчить опитування проєкту U-report, яке провели у 2018 році, майже половина (48,4%) українських дівчат не знають, що можна, а що не можна робити під час менструації. А ще соромляться купувати засоби гігієни та мають досвід цькування через місячні.

А 27,4% дівчат заявили, що засоби гігієни занадто дорогі для них. Через це дівчатка можуть почуватися невпевнено та навіть уникати шкільних занять чи гуртків.

Якщо родина дівчинки не може придбати засоби гігієни або менструація почалася в школі, а доступу до прокладок немає, то в хід часто йдуть підручні засоби, як, наприклад, шкарпетки, газети, туалетний папір та клаптики тканини.

"На жаль, людям не завжди очевидно, що є родини, цілком успішні, які просто не звертають на це увагу. Я росла в такій родині. Вдома були мамині тампони, якими я не розуміла як користуватися, боялася. Мама весь час працювала, ми мало спілкувалися.

Й у мої 13 і 14 я прогулювала школу, або брала чорну шкарпетку, вкладала в середину вату чи туалетний папір і так ходила. Зараз я розумію, що це повний жах. Тоді взагалі не задумувалася, що може бути якось інакше. І це не була якась погана родина, військовий регіон чи забуте село. Це Сімферополь і Севастополь. 2006-2007 рік", – згадує Олена Бойко в коментарі "Українській правді. Життя" (ім'я змінено на прохання героїні).

Дитячий гінеколог клініки ОХМАТДИТ Тетяна Юдіна пояснює, що такі підручні засоби як газети чи шкарпетки – прямий шлях до вагінальних запалень.Також дівчатка можуть отримати інфекції сечовидільних шляхів.

Інше питання – нерегулярність перших менструацій. Якщо молода жінка вже може мати регулярний цикл, дівчинці-підлітку складніше розрахувати, коли у неї будуть місячні. І шанси опинитись в школі без прокладки досить високі.

"Є і психологічний аспект: дівчина чи молода жінка під час місячних може емоційніше сприймати реальність. Звичайно, якщо вона відчуває дискомфорт, це не може не впливати негативно на впевненість, самооцінку тощо", – пояснює гінеколог.

І тут ми вже переходимо до іншої проблеми, яку зазнають дівчата-підлітки – цькування.

Тетяна Юдіна каже, якщо в школі сталася непередбачувана ситуація, то в крайньому разі можна зайти в медпункт та попросити стерильний бинт та вату. Але якщо місячні рясні, то як довго не буде промокати така заміна – невідомо.

Також не ясно, як зреагують на такі речі інші дівчата, якщо це буде видно в туалеті, враховуючи, що багато туалетів в школах спроєктовано явно без поваги до особистого простору. В радянські часи всі жінки використовували підручні засоби через брак прокладок, але є  різниця – чи вата замість прокладок у всіх, чи лише у тебе.

Психолог та сексолог Світлана Паніна каже, що тема менструацій настільки табуйована в нашому суспільстві, що деякі її клієнтки навіть не хочуть підіймати питання цього етапу власного дорослішання під час візитів до психотерапевта:

"Багато ситуацій, які пов'язані з менструаціями є травмуючими для жінок. Вони асоціюються у них і з соромом і, на жаль, досить часто з булінгом. Це все може призводити до тривалих складнощів в житті вже дорослої жінки.

І я тут не кажу навіть про самооцінку. Коли йдеться про таку тонку річ, як прийняття власного тіла, то мається на увазі вже самоцінність людини.

І в цьому випадку розуміння власної цінності, власного тіла, власного комфорту дуже сильно страждає, якщо в період статевого дозрівання дівчина зазнала певних проблем.

Звичайно, це не є ізольована проблема лише менструацій. Частіше – це комплексна проблема суспільства – прийняття жінки як такої. Всього такого, що з жінкою пов’язано".

Світлана Паніна додає, що доступ прокладок у школах – велика проблема і погоджується з гінекологом, що коли у дівчинки вперше починаються місячні в школі – їй часто просто немає до кого звернутися:

"Особливо якщо місячні починаються рано, а дівчинка була до цього не готова – це дуже сильно може підірвати базову довіру дитини до світу та її самооцінку: моє тіло занадто непередбачуване, світ – непередбачуваний".

Не лише брак доступу, але й брак освіти

Трохи статистики: 91% дівчат і 74% хлопців вважають, що їм треба надавати більше інформації про менструацію. Якщо дівчатка мають достатньо знань щодо місячних, ризик того, що це завадить їм відвідувати школу та секції – значно знижується.

Опитування показують, що 48.4% дівчаток в Україні просто не знають, що можна робити під час менструації, а що ні. 24.7% кажуть, що їм соромно купувати засоби гігієни.

Розповідати про менструації варто і хлопцям, погоджується Голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер.

Вже згадане дослідження від U-report також показало, що в Україні менше третини хлопців говорять, що їм розповідали деталі менструації у дівчат.

Інше питання – де саме українські підлітки беруть інформацію щодо менструацій. 50.8% дівчаток заявляють, що шукають інформацію в тематичних статтях, 29.9% дізнались про місячні від батьків, 24% – з відео.

А от 42,3% українських хлопців дізнаються про цей процес від своїх друзів.

Компанія Always проводить освітні програми в школах, адже адекватна інформація про цей процес, яку отримують і хлопчики, і дівчатка – це шанс нарешті зробити так, щоб тема місячних перестала бути табуйованою. Щоб дівчатка не боялись вголос озвучувати свої питання та проблеми, якщо вони виникають. А хлопці знали, що прокладка в сумочці чи червона пляма на одязі – це геть не смішно.

Цілком можливо, що якби підлітки були максимально обізнані щодо місячних, то дівчата почувалися б впевненіше та зазнавали б менше цькувань. А доступ до прокладок допоміг би деяким дівчаткам не картатись проблемою того, що в них немає грошей на засоби гігієни.

Через такі проблеми дівчата випадають з соціального життя в середньому на 7 днів на місяць, а це приблизно – 2 місяці на рік. По суті, одна чверть навчального шкільного року.

Як покращити доступ до засобів гігієни

Вас може це здивувати, але навіть дорослі жінки зазнають проблем з доступом до прокладок.

"Одного дня я була в спортивному залі. Це був дорогий зал в Києві й після тренування я неочікувано для себе побачила, що мені потрібна прокладка.

Ви думаєте я змогла її придбати? На рецепції було все! Була купа товарів для чоловіків, але не прокладки.

Теж саме, коли ви мандруєте: ви точно побачите на великих автозаправках бритви для гоління, але ситуація, коли там немає прокладок – не рідкість.

Ніби жінка за кермом автоматично перетворюється на чоловіка", – згадує Світлана Паніна. 

Першою країною, яка оголосила, що буде забезпечувати безоплатні прокладки та тампони для жінок стала Шотландія.

У 2018 році безкоштовними засобами гігієни були забезпечені старші класи шкіл, коледжі та університети. Тепер законопроєкт, який схвалили в лютому 2020, дозволить зробити доступ до прокладок та тампонів ще масштабнішим.

В Україні жінки у скруті можуть розраховувати на благодійні організації, які окрім продуктів допомагають із засобами гігієни. В багатьох країнах до розв'язання проблеми підключаються бренди.

Наприклад, Always проводить глобальну кампанію і вже виділила 30 мільйонів прокладок тим, хто цього потребує в таких країнах як США, Велика Британія, Канада, Греція, Туреччина тощо.

В Україні бренд також долучається до акції. З кожної купленої пачки прокладок, проданої в жовтні, Always дарує 1 прокладку тим дівчатам, які дійсно цього потребують.Так, щоб вони могли навчатися, розвиватися, бути впевненими  в собі та досягати власних цілей. Всього планується розповсюдити понад 2,2 мільйона прокладок. Продукцію можна отримати через ЮНІСЕФ.