Лісовий дитсадок та секції групової співпраці: як вирішують кризу мотивації у дітей в Польші та Німеччині

Процес дорослішання ніколи не був легким. У різні часи використовувалися різноманітні підходи до мотивації дітей.

В сучасному світі існує чимало педагогічних технік та наукових розробок, що базуються на концепціях визнаних практиків або ж розроблені нещодавно.

У цьому тексті розповімо про традиційні і не зовсім підходи до мотивації дітей у Польщі та Німеччині.

Польща

Сонячний жовтневий ранок. На порозі дитячого садочка №344 у Варшаві вихователька пані Маріола зустрічає батьків з дітьми.

– Сьогодні у нас буде прогулянка парком, ми подивимося на золоте листя і спробуємо потім його відтворити, –  каже пані Маріола.

За дві години, підтюпцем доганяючи виховательку, через парк прямує вервечка заклопотаних учнів.

З кущів визирає білка. Вихователька зупиняється і розказує казку про те, як білка украла в осені горіхи і не поділилася з подругами, за що осінь покарала її довгим і незручним хвостом.

–  Ділитися варто. Якщо у вас чогось вдосталь, а у когось бракує – запропонуйте допомогу, –  каже пані Маріола. 

За годину учні відтворюють побачене в осінньому парку на груповому малюнку. Руками вони змішують безпечну фарбу для малювання пальцями і кожен додає щось до малюнка.

Нещодавно діти у групі проголосували за назву своєї команди. Тепер вони "Веселкові ведмедики". Разом з ними дитсадок відвідують "Жабки", "Кролики", "Дельфіни" та інші однолітки. У кожної групи, відповідно до назви, свій герб та казкова історія.

Завтра "Веселкові ведмедики" відтворюватимуть музику. Пані Маріола вмикатиме музичні твори різних стилів, а діти фантазуватимуть як її намалювати.  

Як розповідає директор дитсадка, пані Маріола Футома, для концепції мотивації обрали 5 ключів.  

– Завдяки цим ключам, ми знаходимо шлях скерувати енергію дитини, щоб мотивувати її пізнавати світ через знання, – зауважає пані Футома.  

Ось ці ключі: авторська програма "Долаємо труднощі самостійно",  програма співпраці з батьками "Разом досягнемо  більшого – батьки як партнери дошкільнят", "Ключ до навчання" (методика розвитку концентрації і мислення, базована на працях радянського психолога Виготського), екологічна освіта та естетико-творчий компонент.

Батько одного з дошкільнят, Анджей, під час нашої розмови розповів, що раніше, до ситуації з вірусом, дитсадок часто запрошував батьків на спільні суботні заняття, наприклад оригамі.

– Ми робили з сином журавля, – зазначає пан Анджей.

У Польщі стараються відмовитися від методики "батога та пряника", натомість розширити можливості для співпраці вчителів/вихователів – учнів – батьків.

Директорка групи шкіл імені Януша Корчака в Копанці Йоланта Козловська розповідає, що у школі практикують методику "мудрої мотивації" – віднайдення пунктів інтересів дитини і таким чином заохочення до навчання.

Наприклад, Стефан любить тварин, отже, індивідуальним підходом будуть саме вони.       

– Можна попросити Стефана порахувати, скільки корму він дає щодня своїм кроликам, скільки годин кролики сплять, написати коротку розповідь про їх життя польською та англійською мовами, – каже пані Йоланта.

Водночас серед методик школи – уникання порівнянь з іншими дітьми, пошук сильних сторін, регулярні бесіди з дитиною про її зацікавлення та хобі.

Німеччина

З десяток червоних і жовтих шапок мерехтять серед лісу, наче гриби. Раптом шапки переміщуються і виринають за пагорбом, біля березового гаю. 

Невисока рудоволоса жінка з веснянками завзято про щось розповідає. На неї спрямовані очі зацікавлених дітей.

Що вони всі роблять посеред лісу? Це не екскурсія, а заняття у німецькому лісовому садочку.

Ідея так званої "лісової освіти" (нім. Waldkindergarten) виникла у країнах Скандинавії. Лісів там багато і вони стають для дітей частиною світогляду.

У 1950-х роках скандинавські педагоги придумали концепцію цілковитої інтеграції дитини з природою. Німцям така ідея теж припала до смаку.

Про концепцію "лісової освіти" розповідає Верена Фішер, сертифікована педагогиня методики Кнайпа. Вона має медичну освіту.

Метод Кнайпа, за яким працює викладачка, базується на 5 ключових підходах: лікувальна сила води (гідротерапія), фізична активність (чергування зміни навантажень на організм/стану спокою), здорове харчування, лікарські рослини (фіототерапія), здоровий стиль життя – помірність, душевна рівновага та баланс.

Автор цієї методики – німецький католицький священик Себастіан Кнайп.

– Ключовим у лісових дитячих садках є уявлення про людину як компонент природи, тому вона може жити та розвиватися лише в умовах гармонії з природою. Відкритий простір, ліс є центровими для кожного заходу у садочках такого типу.

Окрім того, ми виховуємо у дітей принцип взаємоповаги. Ти ставишся до природи дбайливо, вона віддячує сторицею, – каже Верена Фішер.  

Педагогиня зауважує, що головна увага під час навчання у лісових дитячих садках надається розвитку органів чуттів.  

– Ми дихаємо, нюхаємо, слухаємо, дивимося… У нас діти не "граються", бо як таких підручних іграшок немає. Вони самі мають придумати ідею для гри, не використовуючи штучні матеріали.

Ключовим є акцент на соціальній взаємодії між учасниками виховного процесу, – каже пані Фішер.

Лісові дитячі садки розраховані на дітей віком від 3 до 6 років, навчання триває зазвичай від 6:30 ранку до 12:00 дня.

Витрати на догляд за дітьми у лісових дитячих садках залежать від кількості годин, яку діти там проводять. В середньому – це 100-150 євро щомісяця. Продукти харчування та розхідні матеріали оплачуються окремо.

Пані Фішер зауважує: "Батьки, що віддають своїх дітей до таких садочків, мають розуміти, що там скорочений графік, оскільки довге перебування на вулиці у вологу чи холодну погоду не завжди добре переноситься організмом. 

Якщо ви ототожнюєте себе з ідеєю гармонійного екологічного розвитку, у вашої дитини немає алергії, наприклад, на пилок рослин, і ви не проти, щоб ваша малеча була трохи схожою на "свинку Пеппу" – тоді вас раді будуть прийняти до такого садочка".

Міхаель Ляйтер, вихователь групи "Сови" у лісовому дитячому садочку Wakiga Landshut розповідає: "У наших групах максимум 10 дітей. Це дозволяє створити індивідуальних підхід до кожної дитини та супроводжувати її гармонійний розвиток з любов’ю".

Пан Ляйтер розповів, що концепція виховання ділиться на 3 етапи:

👦  "Звикаю" (під час цього етапу батьки максимально допомагають дітям пристосуватися до умов у садочку).

👦  "Лісові жителі" (діти "перетворюються" у різних лісових тварин і  досліджують світ навколо залежно від сезону і погоди, використовуючи всі органи чуттів, стараються зрозуміти поведінку і характер лісових мешканців).

Усі ігри цього етапу спрямовані на розвиток фантазії та логіки мислення (вивчення слідів тварин, взаємонаслідків у природі).

👦  "Фіксовані ритуали" (коло єднання – щоранку діти всідаються колом і подумки єднаються з природою) або коло історій – кожен розповідає власну казку.   

Окрім того, у Німеччині діє широкий спектр дошкільних закладів, що спеціалізуються на практиках різних педагогів. Детальніше – у нашому спеціальному відео.

Грайфсвальдський університет у 2017 році провів опитування серед німецьких школярів щодо джерел мотивації.

Виявилося, що лише 10% з них стимулюють вчителі, а найбільше (34%) школярів мотивує спілкування з однокласниками.

Міжнародне порівняльне дослідження соціально-емоційних факторів навчання (SELF) показало, що є значні відмінності щодо джерел мотивації учнів порівняно з іншими країнами, наприклад Канадою, Росією або Філіппінами.

У Німеччині опитали 1088 учнів. Виявилося, що їх, зокрема, мотивує ідея автономії та самоконтролю. Відносини німецьких учнів з їх вчителями формальніші і віддаленіші, ніж, наприклад, у Канаді.

Висновки дослідження врахували під час розробки навчального плану у початковій школі Grundschule Schuttertal (федеральна земля Баден-Вюртемберґ).

За даними популярної премії Deutscher Schulpreis 2020 ("Німецький шкільний приз") ця школа увійшла до 20 кращих у країні.

Директорка школи Сюзанна Юнкер розповіла нам, що кожен ранок у школі починається з секції групової співпраці – учні слухають одне одного, діляться ідеями.

Далі розпочинається навчальна секція. Під час неї учні працюють над індивідуальними завданнями з німецької, математики та інших предметів, залежно від рівня знань.

Якщо в учнів усе виходить – вони отримують складніші завдання або допомагають тим, хто не справляється. Потім приходить час проєктного навчання – учні працюють групами, кожна над обраним проєктом.

Завершує комплекс художня частина. Діти (знову у групах за інтересами) займаються творчістю. Малюють, створюють аплікації, вивчають макраме, займаються на музичних інструментах…

– Таким чином, – ділиться з нами фрау Юнкер, – ми можемо врахувати інтереси всіх дітей. 

Одна із рекомендацій, що були створені після результатів мотиваційного опитування, базується на збільшення фактору задоволеності у процесі навчання.

Вирватися з рутини і зробити щось "божевільне", наприклад написати домашнє завдання з математики рожевими кольором, прочитати тему з біології "мультяшним" голосом або намалювати що-небудь веселе з кожної крапки над "i".

Головне, щоб процес не був монотонним.

Петро Катеринич, спеціально для "УП.Життя"

Титульна світлина Katkov/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Незвичайний садок, де діти бігають по даху і лазять по деревах. Фото. Відео

Від предметів до проектів. Найсміливіша реформа освіти у Фінляндії

Американські школи: читання на килимку, батьки на уроках і гавайські танці

Підприємництво у школі. Як Німеччині це вдалося

Без картин і пафосу. Які подарунки не можна дарувати вчителям у Німеччині

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.