Котам на війні не місце: як волонтери рятували тварин з передової

Волонтери евакуювали з зони Операції об'єднаних сил на сході України 9 котів.

Щоб вивезти тварин з Донеччини до Києва, волонтерам знадобилося 9 днів, вони подолали 2 тисячі кілометрів шляху та задіяли 20 людей.

На жаль, одне кошеня померло вже в столиці, а за життя трьох котиків наразі триває боротьба.

Як рятували котів, "Українській правді. Життя" розповіли реп-виконавець, режисер і волонтер Вадим Булік та голова благодійного фонду "Хочу кота" Марія Нечепа.

Як рятували котів

Вадим Булік вже 4 роки співпрацює з київським благодійним фондом "Хочу кота".

"Почалося все з того, що я, як режисер запропонував їм відео познімати, потім почав їздити у "кото-центр", годувати та поїти котів", – розповідає він.

На Новий рік Вадим поїхав на передову робити фотопроект. На одній з позицій військових у селі Водяне на Донеччині побачив котів, більшість з яких були хворі. Ними опікувалися медики з організації "Госпітальєри".

Вадим Булік

За словами волонтера, тварини перебували у поганих умовах: зруйнована будівля, пил, бруд. Бо на війні не до котів.

"Люблю котів. Коли побачив їх з десяток на позиції, вирішив, що їм там не місце, і непогано б було вивезти їх звідти.

Повернувся до Києва, обговорили це з головою фонду "Хочу кота" Марією Нечепою та "Госпітальєрами і вирішили спробувати", – каже волонтер.

Коти в зоні ООС

На війні не до котів

Підготовка до "спецоперації" тривала тиждень: шукали машину, водія, збирали кошти на поїздку та вели переговори. Загалом в порятунку котиків взяли участь 20 людей.

"Люблю котів!"

І ось нарешті, озброївшись переносками для котів, виїхали. Дорога за котами і назад тривала дві доби, їхали за маршрутом: "Київ-Павлоград-Мар’янка-Маріуполь-Водяне".

Готові до подорожі?

Врешті-решт, до Києва привезли 9 стомлених котів, більшості з яких була потрібна медична допомога. Наразі тварини знаходяться під опікою фонду, а після лікування, карантину та стерилізації для них будуть шукати родини.

Дорога на Київ

"Всі коти отримали щеплення,сподіваємося, що вірус їх омине і після карантину зможемо віддати їх у родини", – говорить голова фонду Марія Нечепа.

Коти приїхали стомлені та дуже голодні

Вадим Булік операцією задоволений і дякує всім, хто до неї долучився.

Як їх можна було не забрати?

"Погодьтеся, наш світ не настільки жорстокий, якщо нам вдалося здійснити таку операцію. Особисто мене ця історія зробила щасливішим, якщо так можна висловитися.

Виходить, якщо вірити, що в котів 9 життів, а ми врятували 8 котів, то врятоване 81 життя. Така математика від гуманітарія", – каже Вадим Булік.

Котячі долі

Історії врятованих котів дуже різні.

"Один чорний народився на передовій, трьох привели з окопів, щоб ми їх вивезли, парочка просто з’явилася невідомо звідки", – розповідає Булик.

Маланка

Кішка на ім'я Христя була найменшою та дуже кволою. Після прибуття до Києва її відразу госпіталізували через сильне зневоднення, слабкість, та анемію від паразитів.

Аскольд

Потім виявилося, що в неї був парвовірус (інфекційний ентерит).

"Найменшу кицю Христю, на жаль, врятувати не вдалося. Вона приїхала найслабшою. А парвовірус – це завжди велике випробування для кошенят", – каже Марія Нечепа.

Ще двоє з котів-переселенців – Щедрик та Туся – зараз лікуються в клініці від панлейкопенії. Це така інфекційна хвороба кішок, яка характеризується лихоманкою.

Туся – активна, Щедрик – слабкий, але обоє їдять.

Туся

Щедрик в лікарні

А невдовзі вірус виявили ще в одного кота – Фільки.

Філька

"Це вірусне захворювання дуже небезпечне. Без лікування кошенята помирають.

Сам вірус не лікується, тож все, що можуть лікарі -– це оперативно знімати симптоми і підтримувати організм, щоб він сам подолав вірус", – кажуть у фонді.

Волонтери розповідають, що перебування в лікарні двох кошенят обходилось в 4 тис. грн на добу, а тепер ще третього, Фільку, госпіталізували.

Тому просять небайдужих допомогти вилікувати тварин, які перенесли чимало страждань.

А ось братик та сестричка Дзвінка та Криштоф вже готові до "усиновлення" – для них шукають родину. На господарів чекає і добрий та лагідний кіт Зенон.

Дзвінка

За словами Марії Нечепи, всі котики – контактні та соціальні.

Криштоф

"Видно, що звикли до людей, бо перебували разом із ними. Дзвінка і Криштоф перший час трохи шипіли на всіх, але згодом заспокоїлися.

Порушень психічного стану в них не помічали", – говорить вона.

Зенон

Що таке кототерапія?

Благодійний фонд "Хочу кота" вже 5 років рятує котів та шукає для них сім’ї. Наразі фонд опікується 50 котиками.

Марія Нечепа розповіла, як одного разу їм довелося рятувати 41 кота, яких жінка завела в орендованій квартирі та покинула.

Також до них часто приносять хворих тварин, господарі яких не мають можливості їх лікувати. Тоді котів лікують та передають в інші родини.

Окрім того, в фонді практикують кото-терапію, потрапити на яку можна за попереднім записом.

Марія Нечепа

"Людина може приїхати в наш центр на Подолі, де все м’якеньке, рожеве, ну і, звісно, є котики. З ними можна бавитися, фотографуватися. Можна також приносити корм", – розповідає Вадим Булік.

Дехто відразу може обрати там собі домашнього улюбленця та взяти його або на перетримку, або назавжди.

Сам Вадим Булік одного разу взяв тут кота на 2 тижні, щоб той пожив у нього деякий час, поки не знайдеться для нього родина.

А вам хотілося б пройти сеанс кототерапії?

Вдома у волонтера вже був котик, але "прийомного" він так і не повернув.

Тепер Вадим щасливий господар двох улюбленців.

Фото з особистих сторінок Facebook Вадима Буліка та Марії Нечепи і фонду "Хочу кота".

Вас також може зацікавити:

Фандрейзинг в зоозахисті: чому варто жертвувати для добробуту тварин

Коти стежать за своїми власниками, навіть коли не бачать їх. Дослідження

Як врятувати від морозу безпритульних тварин, радять зоозахисники

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook