Що буде, якщо ворог вдарить по Чорнобильській АЕС? Прогноз

Російські окупанти в ході війни проти України захопили Чорнобильську атомну електростанцію, яка наразі не пошкоджена.

Науковці у Chornobyl Іnsight розповіли про можливі наслідки військового удару по Чорнобильській АЕС.

Якою є ЧАЕС зараз?

Об'єкт "Укриття" (ОУ) – це старий "Саркофаг", що був побудований у 1986-1987 роках і поступово руйнується. Але сама будівля наразі ціла.

Над ОУ побудували Новий Безпечний Конфайнмент (НБК) – арку, що витримає смерчі, важкий сніг, статичну напругу, ударне навантаження. 

Арку збудували для того, щоб дати змогу демонтажу нестабільних конструкцій Об’єкту "Укриття".

Також сама будівля АЕС зводилася з урахуванням спеціальних вимог. 

Зокрема, частина будівель будь-якої атомної станції має витримувати максимально можливий землетрус та ураган для району розміщення. 

Крім цього, частина споруд атомної станції будувалися з розрахунком на падіння літака та на вплив повітряної ударної хвилі.

В ході агресії Росії з північних кордонів саме використання військової авіації становитиме найбільший ризик для ЧАЕС.

Дослідники розглянули такі гіпотетичні умови:

• удар по ЧАЕС здійснюється за допомогою авіації;
• застосовується об'ємно-детонуюча авіабомба;
• енерговиділення вибуху дорівнює 1000 кг тринітротолуолу (ТНТ).

Експерти проаналізували, якими будуть наслідки впливу повітряної ударної хвилі на будівлі та споруди промислового майданчика ЧАЕС. 

Головна небезпека при підриві бомби в районі ЧАЕС полягає в тому, що значна частина радіоактивності перебуває у формі пилу всередині Об’єкту Укриття – тобто під ОУ та під НБК. 

При порушенні цілісності НБК це призведе до викиду високоактивного пилу у навколишнє середовище.

Коли сталася аварія, паливо розплавилося, радіоактивна лава текла вниз, розплавлюючи матеріали будівлі і включаючи їх у себе. 

Ця лава давно зупинилася, застигла і охолонула, формуючи щось на кшталт дуже твердого (бо це розплавлений пісок), дуже важкого (бо там є уран, свинець та інші важкі метали) мінералу. 

Цю речовину дістати звідти дуже непросто.

• Основна небезпека – радіоактивний пил та вода, яка його розчинила.

Варто розуміти, що під час аварії на ЧАЕС горів реактор. 

Температура горіння була дуже висока, а радіоактивні речовини викидали у повітря на висоту вище 10 км протягом кількох десятків днів.

"У разі скидання будь-якої бомби на ЧАЕС – така пожежа просто неможлива. Там уже немає чому горіти. 

Але руйнування НБК в разі підриву високовірогідне. І може призвести до викиду високорадіоактивного пилу в навколишнє середовище", – кажуть експерти.

У такому випадку слід очікувати на опромінення персоналу на території Чорнобильської АЕС та персоналу зони відчуження у місті Чорнобиль.

Тобто, цей радіоактивний пил залишиться на території самої зони відчуження. 

"Уявіть собі, що ви кидаєте у купу пилу каменюку – і пил злітає вверх. Щось таке може статися і в разі підриву ЧАЕС", – кажуть фахівці.

Щоб менше боятися, вони радять звернутися до цифр. 

За експертною оцінкою, у довкілля можуть потрапити радіоактивні речовини активністю від 40 тисяч до 120 тисяч Кюрі. 

Це у сотні або в тисячі разів менше, ніж було викинуто при аварії на ЧАЕС у 1986 році (50 млн Кюрі).

• Спочатку буде опромінено тих, хто буде поруч, на відкритому повітрі в радіусі кількох кілометрів. 

За експертними оцінками, доза опромінення персоналу ЧАЕС на відкритому повітрі сягатиму 1-2 Зв (Зіверт).

Це в мільйон разів більше за допустимі рівні у разі радіаційної аварії.

• Опромінення організму людини у таких дозах за короткий проміжок часу (за кілька годин) призведе до прояву променевого синдрому. 

Показник опромінення 1 Зв вважається граничною дозою, здатною викликати променеву хворобу. 

Така доза призводитиме до порушення функціонування тканин та органів людини (кишкові спазми, головний біль, апатія, нудота).

На 1000 осіб опромінених дозою більше 1 Зв слід очікувати 2 смертельні випадки.

Люди, що живуть і працюють у Чорнобилі на відстані 16 км від ЧАЕС, отримають близько 100 мЗв (Мілізіверт) – це відносно безпечний показник. 

В організмі, опроміненому в таких дозах, не відбувається зміна складу крові та інших важких наслідків радіаційного опромінення.

У реальності ця доза може бути набагато меншою.

• Головна небезпека для українців – те, що ці радіонукліди почнуть мігрувати харчовими ланцюгами та потраплять у річку Припять, а через неї – у Дніпро. 

Під загрозою інтенсивного радіоактивного забруднення опиниться Київське водосховище, яке використовують для постачання питної води. 

Щоб запобігти такому сценарію, доведеться будувати дамби на шляху води, використовувати фільтри та винаходити нові способи очищення води.

• Небезпеку також несе можливе потрапляння цієї радіоактивної води до рослин, що забруднить сільськогосподарські угіддя. 

Якщо це станеться, необхідно дослухатися до порад науковців.

Також перш ніж вирощувати сільськогосподарські культури на землі вздовж Прип'яті та північної частини Дніпра, доведеться перевіряти грунт на радіоактивність у санстанціях та спеціалізованих інститутах.

Рух радіоактивних речовин на суходолі по трофічним ланцюгам рослина–людина, рослина–тварина–людина, ґрунт–рослина–тварина–людина відбувається так швидко, що навіть ті радіонукліди, що "живуть" порівняно недовго, можуть накопичуватися в людському організмі в значних кількостях.

Саме тому надзвичайно важливим є не допустити їх потрапляння всередину тіла.

До того ж, невідомо, що зараз відбувається із сховищами відпрацьованого ядерного палива на території зони відчуження ЧАЕС. На території 10-кілометрової зони ЧАЕС їх два.

"Сподіваємося, що все вищевикладене залишиться лише гіпотетичним сценарієм. Пам'ятаємо, що це лише сценарій, можливий перебіг подій при деякому наборі припущень.

Навіщо це потрібно знати? Щоб бути готовими", – наголошують вчені.

Вас також може зацікавити:

У ЧАЕС підвищується радіаційний фон. Що кажуть про небезпеку науковці

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.