Що змінилося після ухвалення закону про відпустки для вчителів – пояснює Мінекономіки

Мінекономіки України підготувало роз’яснення нещодавно підписаного президентом закону, згідно з яким педагогам повертають право на 56 днів відпустки.

Роботодавець може обмежити тривалість щорічної основної відпустки працівника в період дії воєнного стану 24-ма днями, однак тепер це його право, а не обов’язок, як було раніше.

"Тому працівникам, тривалість щорічної основної відпустки яких складає понад 24 календарні дні, наприклад, особам з інвалідністю чи педагогічним працівникам, може бути надано за рішенням роботодавця відпустку повної тривалості", – пояснюю у відомстві.

Як і раніше, зберігається можливість оформлення протягом періоду воєнного стану щорічних додаткових, соціальних, навчальних та інших  відпусток тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки.

Варто звернути увагу, що обмеження надання щорічної основної відпустки стосується виключно тієї відпустки, що надається за поточний робочий рік.

[L]

На невикористані відпустки працівника за попередні робочі роки обмеження не поширюються.

У разі звільнення працівника зберігається обов’язок роботодавця компенсувати всі належні йому дні щорічних відпусток та додаткової відпустки тим, хто має дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, невикористані на момент звільнення.

Також законом запроваджується новий різновид відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку за його заявою.

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов’язково має бути вказана її тривалість, але не більше 90 календарних днів.

Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів.

Закон не передбачає права роботодавця відмовити такому працівнику в наданні відпустки. Однак працівник має підтвердити той факт, що він виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.

Однак спосіб підтвердження цього не визначений законом, отже, рішення щодо надання відпустки в цьому випадку роботодавець ухвалює на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт.

У разі повернення працівника додому він втрачає право вимагати продовження такої відпустки.