"Палю ворогів": Герой України Пономаренко розповів про життя танкістів та про розваги на війні. ВІДЕО

Герой України, заступник командира танкового батальйону ЗСУ Сергій Пономаренко розповів про будні танкістів на війні.

Відеосюжет про Пономаренка і його підрозділ опублікував проєкт "Український свідок".

Підрозділ Сергія працює на Харківщині. З початку війни бійці знищили щонайменше 15 танків противника, а втратили лише 3 одиниці техніки.

Втрат серед особового складу у підрозділі немає, однак один боєць вважається безвісти зниклим. Сергій сподівається, що він живий і знаходиться у полоні.

Сергій Пономаренко пішов у ЗСУ ще у 2014 році, чоловік закінчив військову кафедру і отримав військово-облікову спеціальність: командир танкового взводу.

"Пішов на війну з усвідомлення, що я – офіцер і давав присягу. Взяв документи і пішов до військкомату", – згадує він.

Танкіст говорить, що під час бою його розум переходить до "автономного" режиму і працює дуже швидко.

"Відчуваєш себе машиною. А після бою аналізуєш, що зробив так, а що – ні", – говорить танкіст.

За його словами, після бою у військових йде вихід адреналіну.

"Це цікаво з боку спостерігати, коли з’їжджаються хлопці, збираються до купи і 30-40 хвилин коментують те, що відбувалося і сміються. Хтось би подивився і сказав: накурені зібралися!", – розповідає Сергій.

Пономаренко впевнений, що танк – це й досі потужний аргумент на полі бою, хоча й думав, що у сучасній війні вони мають поступитися точнішій і далекобійнішій зброї.

"Ворог спочатку "отримує" подарунок, а потім чує постріл. Швидкість звуку майже втричі менша за швидкість польоту танкового снаряду, і часу на переміщення в укриття у ворога немає", – розповідає Сергій про переваги бойової машини.

Він також розповідає, що влітку у танку – спекотно, а взимку холодно. Пічка є, але вона не дуже справляється.

"Але коли працюєш, хоч роздягнутим можна бути у сильний мороз. Гармата сильно розігрівається і працює як пічка", – каже чоловік.

Курити Сергій кинув ще у 2014-му. Розповідає, що коли росіяни намагалися штурмувати Мар’їнку, їх по тривозі підняли і викликали на допомогу.

"Хотів, поки будемо їхати, перекурити, але забув сигарети на базі. І ухвалив рішення, що якщо всі повернуться додому живі, більше не буду курити. Ось так і не курю", – розповідає Пономаренко.

На питання про те, як він розважається на війні, чоловік відповів:

"Палю москалів. Потрібно усвідомлювати для чого ми тут, ми ж не приїхали сюди кави попити чи краєвидами помилуватися. Потрібно робити свою роботу. Наша робота – наближення перемоги через знищення ворога".

На думку військового, українцям потрібна не швидка, а повна перемога.

"Якщо закінчити війну зараз, то ми передамо її дітям і внукам. Спіраль історії нас знову поверне на коло війни з Росією", – каже він.

Читайте також: Ніс пораненого побратима на собі: історія далекобійника, який став стрільцем в ЗСУ