Відраза та відчуття безпорадності: що відчувають люди з мізофонією. Дослідження

Багато людей відчувають відразу від буденних звуків. Це явище називається мізофонія і є набагато поширенішим, ніж припускали вчені.

Дані дослідження на основі опитування у Великій Британії опубліковані у PLOS ONE, пише Science Alert.

"Мізофонія – це більше, ніж просто роздратування певними звуками, це почуття потрапляння в пастку або безпорадності, коли ти не можеш відірватися від цих звуків і через це втрачаєш щось", – пояснює клінічний психолог Оксфордського університету Джейн Грегорі.

У дослідженні взяли участь 772 людини. Вони заповнили анкету про потенційні тригерні звуки і їхні емоційні реакції. 

Вчені виділили 5 аспектів мізофонії:

• відчуття емоційної загрози;
• внутрішні та зовнішні оцінки;
• спалах гніву;
• вплив. 

Дослідники також опитали 26 осіб, які вказали, що мають мізофонію, і 29 людей, які її не мають.

За даними науковців, розповсюдженість мізофонії у Великій Британії становить 18,4%. 

Вчені також виявили, що є низка звуків, які не подобаються широкому загалу.  

Найбільш відразливим респонденти назвали гучне жування, інші ж звуки викликали роздратування.

Але було дві ключові відмінності між людьми з мізофонією та населенням в цілому. 

Перше: неприємні звуки у людей з мізофонією супроводжуються почуттям безпорадності, перебуванні у пастці. Це призводить до почуття провини, сорому, тривоги та відсторонення, кажуть дослідники.

До того ж учасники з цим захворюванням частіше турбували такі звуки, як звичайне дихання та ковтання, тоді як у більшості населення вони не викликають жодної реакції.

Цікаво, що до цього експерименту лише 14% людей серед опитаних знали про мізофонію. Проте більш чутливі реакції на дратівливі звуки має кожен п'ятий у Великій Британії.

Нове опитування дослідників може бути корисним інструментом, який допоможе іншим клініцистам визначити тих, хто страждає від цього захворювання.

"Наші результати показують, що мізофонія є відносно поширеним станом, і необхідні подальші дослідження, щоб визначити, в який момент цей стан стає "розладним" з точки зору дистресу, впливу та потреби в лікуванні", – підсумовують дослідники.

Читайте також: Гени, які допомогли людству пережити чуму, впливають на нас сьогодні – дослідження