Давали на прийом їжі хвилину: історія полону прикордонника Олександра

Прикордонник Олександр з побратимами захищав територію металургійного комбінату у Маріуполі та отримав там важкі поранення.

Він потрапив у полон окупантів, де його змушували з’їдати свою порцію за хвилину та знущалися. На щастя, повернувся живим додому.

Його історію розповіли у Державній прикордонній службі України.

Олександр почав військову службу у 2018 році. Вже повномасштабне вторгнення РФ зустрів у Маріуполі, де проживав 14 років. 

У квітні 2022 року прикордонник обороняв територію місцевого металургійного комбінату та отримав поранення. Безліч уламків пробили йому ногу, руку, стегно та легені. 

Тоді разом з іншими пораненими побратимами Олександр потрапив до російського полону. 

"Перший раз за два тижні я вдень вийшов на вулицю. Пам'ятаю, у той день було сонце і в думках промайнула надія, що ми повернемось додому", – розповідає військовий.

Та шість місяців чоловік пробув у полоні окупантів. Він розповів, що, на його думку, табори військовополонених  в Росії створювалися на зразок нацистських. 

Адже там на прийом їжі давали одну хвилину. Також, щоб познущатися з бранців, росіяни створювали так звані коридори з вертухаїв, тобто наглядачів. 

Олександр відчував нестерпний біль через уламки у тілі, моральний тиск та фізичне насилля, проте вірив, що повернеться до рідних.

"Зв’язку з ними не було і лише після обміну я дізнався, що до серпня 2022 року моя сім’я була в окупації. Нам говорили, що жоден будинок не вцілів, тому я думав лише про одне – тільки б вони були живі. Лише наприкінці літа дружина змогла вивезти дітей з Маріуполя", – сказав 

Олександр до останнього не знав, що їде на обмін. Тому російські наглядачі дивувались, чому він виглядає щасливим. 

За його словами, радів тому, що з полону зміг винести шеврон – синьо-жовтий прапор. Він був з ним там і зараз залишається його оберегом. 

Олександр вже повернувся на службу у прикордонні війська. Він сподівається після перемоги повернутись у рідне місто – Маріуполь. 

"Хочу жити та служити саме там. У Маріуполі народились мої діти, там – мій дім. Розумію, що місто повністю у руїнах, але нічого, відбудуємо", – поділився прикордонник.

Нагадаємо, український військовий, який підірвався на міні та втратив ногу під Соледаром, розповів, що мріє погуляти з коханою.

Читайте також: Врятував від обстрілів 150 людей. Історія боротьби волонтера з Лисичанська за життя українців