Базова вісімка. Як якісна профтехосвіта може вирішити кадровий голод для відбудови країни

"Українська правда. Життя" публікує експертний матеріал заступника міністра освіти і науки України Дмитра Завгороднього про важливість профтехосвіти для України під час і після війни.

В епоху стрімкого технологічного розвитку та глобальних змін на ринку праці, коли за вікном повномасштабна війна, питання кадрового голоду стає актуальнішим, ніж будь-коли. Україна, яка розглядає перспективи економічного зростання та відбудови, визначає важливість професійної та технічної освіти як стратегічного каменю відбудови своєї економіки. То де шукати спеціалістів, якими треба "годувати" цей ринок? Там, де за сумною тенденцією дивляться найменше, – у коледжах і профтехах. 

Професійна освіта може відіграти роль каталізатора економічного зростання.

Її розвиток безпосередньо пов'язаний з потребами сучасного бізнесу.

Співпраця профтехів та підприємств може стати ефективним інструментом для заповнення кадрового голоду та стимулювання інноваційного розвитку країни. 

Насправді те, що зараз відбувається на ринку праці з перспективою у найближчі кілька десятків років – повністю перевернута гра, за якою неймовірно приємно спостерігати та брати в ній участь.

Далі розберемо у восьми пунктах, чому якість профтехосвіти прямо впливає на ситуацію всередині країни, що воює.

Як випускники профтехів наближають перемогу

Перше і найважливіше – забезпечення фронту. Це робота великої кількості підприємств. 

Зараз Укроборонпром має тисячі вакансій, і більшість з них – робітничі професії. Потрібні токарі, фрезерувальники, зварювальники, електрики та купа інших фахівців.

Держава інвестувала у вітчизняний оборонно-промисловий комплекс десятки мільярдів гривень, а в майбутньому вони перетворяться на сотні. Проте зростання галузі також вимагає розширення штату робітників, а в умовах дефіциту кваліфікованої робочої сили зробити це непросто. Ці люди не беруться з повітря.

Осучаснюючи зміст освіти, важливо дати можливість студентам отримати ще і військовий компонент: електрик може вміти збирати та ремонтувати дрони, а механік сільгосптехніки – вміти ремонтувати не лише трактор, а за потреби і танк. Не кажучи вже про те, скільки ще потрібно водіїв та кухарів до Збройних сил. І кожен новий робітник – наближає нашу перемогу. 

Міністерство освіти і науки тісно співпрацює з підприємствами Укроборонпрому. Студенти зараз проходять практику на підприємствах та часто працевлаштовуються по закінченню навчання. Спільно з концерном ми підготували зміни до переліку професій загальнодержавного значення, які наступного року отримають більшу підтримку від держави у вигляді нового обладнання для практичного навчання. 

А хто відбудовуватиме країну?

Голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко навесні цього року повідомляв, що тільки на Київщині через російську агресію зруйновано понад 28 тисяч об'єктів. Відбудувати школи, лікарні, будинки та цілі міста – одне з найбільших завдань після перемоги. Будівельники завжди казали, що саме брак у кількості та якості робітників є найбільшою перепоною на шляху швидкого розвитку. 

На жаль, багато талановитих фахівців поїхали за кордон ще до повномасштабного вторгнення, але ми хочемо, щоб саме українці та українські компанії отримали якнайбільше на етапі відновлення України. А для цього потрібно підготувати тисячі будівельників різноманітних професій, готових до роботи за європейськими стандартами, з сучасним обладнанням, швидко та ефективно. 

При цьому представники будівельної сфери мають високий потенціал для підвищення зарплати. За даними OLX Робота, за останній рік оплата праці працівників сфери зросла на 27% та становить від 15 тисяч до 50 тисяч грн залежно від профілю робіт. 

Профтехи для бізнесу та економіки

Чому всі країни ЄС так наполегливо просувають профтех? Навіть незважаючи на те, що ця освіта завжди набагато дорожча за шкільну, а подекуди і вищу. Тому що вони мають певний досвід і розмірковують практичніше. 

Так, у Швейцарії біля 70% випускників 9 класів обирають професійну освіту. Це відбувається тому, що так фактично і виглядає ринок праці. 

За даними OLX Робота, найвищу оплату послуг на ринку наразі пропонують представникам професій "синіх комірців". Серед них є окремі приклади вакансій, де можна очікувати найбільший ріст заробітної плати в найближчому майбутньому. Тут електрики та електротехніки, водії для логістичного сектору, механіки та технічні робітники, працівники будівельної сфери. Це все – випускники профтехів.

На думку також приходить питання, чому "виші" (ЗВО – заклади вищої освіти) не здатні закрити цю проблему? Все просто. 

"Виші" не готують малярів, штукатурів, трактористів, слюсарів, токарів, верстатників, кухарів, кондитерів, пекарів, та ще декілька сотен інших професій. А саме ці люди складають левову частину ринку праці.

Безліч професій, де в Україні звично працюють люди з вищою освітою, насправді її не потребуть. Ми витрачаємо шалені гроші та, ба більше, роки життя, щоб навчитись чомусь, що потім ніколи не використовуємо. Дорослі люди, що вже мають повну вищу освіту, отримують професію на курсах і потім ідуть працювати за спеціальністю, що реально є затребуваною.

Сучасний професійний коледж має тісно співпрацювати з бізнесом.

Його студенти проходять практику у партнерів і легко працевлаштовуються, оскільки ще до випуску отримують до свого резюме перший досвід роботи та реальні практичні навички.

Незацікавлений учень = невмотивований робітник

Важливий не лише результат, а і сам процес навчання. Я багато чую від дітей в 9 класі, що їм вже трохи остогидло вивчати предмети, які їм не цікаві. Звісно, є ті, кому подобається вчитись у школі. Але ми всі знаємо, що один і той самий підхід не спрацює для всіх. Ми вчимось по-різному, з різною швидкістю, з власними особливостями. Не всім подобається один і той самий вчитель чи урок.

Професійна освіта – це "альтернативна школа". Тут вчать професіям, а це передбачає дуже багато практики. Тут можна працювати руками. Тут стає зрозуміло, навіщо вчити саме це, і як потім застосувати свої знання та навички. А інтерес є ключовим фактором ефективного навчання. 

Нам потрібно додати більше підприємництва, більше проєктного підходу, проблемно-орієнтованого навчання, більше сучасних курсів з дизайну та технологій. Але цілком зрозуміло вже зараз: спілкуючись з дітьми у профтехах, їм подобається тут набагато більше, ніж у школі. Те ж саме простежується і в інших країнах.

Читайте також: Студенти вишів та профтехучилищ зможуть проходити практику в "Укроборонпромі"

Профтехосвіта про стабільність

Улюблене твердження батьків по всій країні, що "для того, щоб заробляти більше, потрібно отримати вищу освіту". Однак зарплати слюсарів, токарів, трактористів, які вказані у вакансіях на сайтах-агрегаторах вакансій, у середньому становлять 15 тисяч грн. Для більшого розуміння контексту, станом на початок 2022 року середня заробітна плата в Україні становила 14 тисяч гривень. Більшість оголошень роботи для випускників профтехів пропонує таку середню зарплату:

• зварювальник – 17,5 тисяч гривень;
• столяр – 16,5 тисяч гривень;
• кравець – 15 тисяч гривень;
• тракторист-машиніст – 16 тисяч гривень;
• токар – 16,5 тисяч гривень;
• пекар – 14,5 тисяч гривень;
• слюсар – 21 тисяча гривень.

Ще одна перевага випускників профтехів – вони швидко опановують практичну складову і роблять перші кроки в професії зазвичай вже на другому курсі. Тобто на етапі випуску з профтеху ці люди вже мають досвід роботи і непоганий дохід. 

До прикладу, сантехнік на сайті "Кабанчик" отримує у Києві за свою роботу від 200 грн за годину, тобто якщо працюватиме повний робочий день, він може отримувати понад 1,5 тисячі гривень на день. 

Важливо також розуміти, що більшість робітничих професій дозволяють більше заробляти, відкривши власний бізнес. Для цього треба додати до професійних скілів навички підприємництва, яких, до речі, зараз навчають у центрах кар’єри при профтехах. Тобто можна відкрити власний ресторан, організовувати кейтеринги, ремонтувати машини у власному СТО або створити столярну майстерню і робити меблі на замовлення. 

Якщо ти працьовитий, тобі не треба їхати на заробітки в умовну Польщу або Португалію.

Інтеграція ветеранів та працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

Заклади професійної освіти мають бути не лише для первинного навчання. Також вони мають стати базою для перенавчання дорослих, адже зміни у житті сприяють змінам наших інтересів і часто – професії. 

Так, станом на 1 серпня 2023 року до Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ) занесено інформацію про ветеранів війни у кількості 908 832 осіб. Що робити цим людям вже сьогодні? А через пʼять років?

Ще мільйони людей втратили свої домівки та переїхали до нового міста. Багатьом з них потрібна нова робота, але часто для цього їм також знадобляться нові навички. Вже зараз команда МОН розпочала декілька проєктів навчання для дорослих з нашими міжнародними партнерами:

• Проєкт EdUP підтриманий урядом Швейцарії, націлений на розвиток професій будівельного спрямування у 28 закладах професійної освіти; 
• Проєкт ЄС Skills4Recovery, імплементатором якого став GIZ, спрямований на розробку нових програм навчання для дорослих у сферах логістики, сільського господарства, будівництва та енергетики. 

Уряд вже надав можливість різним категоріям громадян отримати від Державної Служби зайнятості ваучер на навчання. І вже зараз тисячі обирають короткі програми у професійній освіті. 

Що потрібно профтехам для інтеграції ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та інших дорослих категорій людей: запровадити короткострокові програми, партнерства з бізнесами, визнання кваліфікацій здобутих неформальним шляхом, у тому числі на війні.

Можливості, яких не відберуть 

Нас оточує безліч процесів, у яких задіяні люди, роботу яких майже неможливо автоматизувати чи замінити на штучний інтелект. З дослідження журналу Economist ми побачили, що останніми автоматизованими будуть саме робітничі професії – сантехніків, кухарів, мулярів, будівельників, тощо.

Навіть у випадку, коли деякі конкретні завдання можуть бути автоматизовані, інтеграція штучного інтелекту може призвести до створення нових можливостей для робітників профтехів, допомагаючи їм у виконанні робіт більш ефективно використовувати їхні навички.

Профтех – дорога до самореалізації

Що ви скажете дитині, якщо вона прийде з бажанням стати кухарем? Чи порадите ви їй піти в профтех? А саме так має бути. Тому що діти можуть мріяти ремонтувати автомобілі, а потім відкрити власний автосервіс. Можуть мріяти шити одяг, працювати в полі, пройти весь шлях від роботи за станком до директора великого заводу, або знову ж таки – пекти хліб, весільний торт чи відкрити пекарню. Сучасна професійно технічна освіта необхідна для реалізації таких мрій наших дітей. 

Насправді існує багато професій, які можна здобути тільки в закладах професійно-технічної освіти – наприклад, кухар, зварювальник, ювелір чи електрик. І будь-яка з них може стати для когось роботою мрії. Тобто перед учнями, які хочуть отримати такі професії, навіть не стоїть вибір "вступати у виш чи профтех", бо університети, банально, не навчають на кухарів. 

Інша причина обрати профтех – це можливість швидко стати самостійним та незалежним від батьків, заробляти свої перші гроші та почати кар’єру не після 4 років бакалаврату і 2 магістерки, а тут і зараз. 

Можна безліч часу говорити про молодь, яка має рухати цю країну, а можна надати їм можливість насправді робити це вже сьогодні.

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП. Життя

Усі фото: МОН