"Я мала вижити, щоб знов обійняти сина": сержантка "Азову" повернулася додому після 2 років полону

Анна Коваленко — 14 червня, 15:00
Я мала вижити, щоб знов обійняти сина: сержантка Азову повернулася додому після 2 років полону
Наталія пережила 27 місяців розлуки з сином
Координаційний штаб з поводження з військовополоненими/Telegram

Під час 52-го обміну військовополоненими після більше двох років полону додому повернулася Наталія Мануїлова – військовослужбовиця окремого загону спецпризначення "Азов".

Історію захисниці, яка пережила розлуку з сином, інсценоване судилище та була свідком катувань українських військових, розповіли в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими (КШППВ).

Наталія долучилася до лав Збройних сил ще у 2017 році – тоді вона підписала контракт на проходження служби на посаді кухаря. Пізніше жінка очолила керівництво їдальнею.

Після початку повномасштабного вторгнення під постійними бомбардуваннями продовжувала годувати українських оборонців на території "Азовсталі".

"Навіть після того, як була зруйнована частина меткомбінату, де розташовувалася польова кухня, кухарі підрозділу готували на маленьких пічках", – зазначають у штабі.

РЕКЛАМА:

Після евакуації з території заводу Наталія негайно вирушила до свого сина, який перебував на окупованій території.

Дорогою жінка пройшла через ворожі блокпости, обстріли. Хлопчик захворів на складне запалення легень, яке військовослужбовиця намагалася вилікувати, не маючи медикаментів і переховуючись від росіян.

"Якось уранці до нашого помешкання вдерлися російські військові. Одягнули мішка на голову, скрутили руки та відвезли до Донецького СІЗО. І знов хвилювання за дитину, знов невідомість про його долю", – ділиться спогадами Наталія.

У російському полоні жінка перебувала в різних місцях утримання, в одному з яких стала учасницею інсценованого судилища, яке висвітлювали пропагандистські медіа.

У КШППВ розповіли, що росіяни навіть утримували Наталію у клітці. Крім того, жінка на власні очі бачила страждання українських полонених під час катувань.

Лише наприкінці травня її вдалося повернути на територію України, де вона нарешті змогла знову обійняти сина після 27 місяців полону.

"Увесь цей час він фільмував на телефон свої здобутки, цікаві події для того, щоб показати мамі після її повернення, щоби бодай так надолужити втрачені роки", – додали в Координаційному штабі.

Раніше ми розповідали про прикордонника Морської охорони Віталія, який після 20 місяців російського полону повернувся на службу. Він пояснював своє рішення тим, що його "боротьба триватиме до Перемоги".

Реклама:

Головне сьогодні