“Коли прилітає КАБ, зі стелі все падає”: 47 ОМБр розповіла про оборону коксохіму в Авдіївці
Бійці 47 ОМБр, які разом з іншими підрозділами захищали Авдіївку, розповіли про важку оборону міста.
17 лютого після пекельних боїв командування ЗСУ повідомило про виведення українських підрозділів з міста. 47-ма ОМБр однією з останніх виходила з коксохімічного заводу, який утримували українські військові.
Командир 26-го окремого стрілецького батальйону з позивним “Монгол” каже, що їм вдалося евакуювати з заводу поранених, а також забрати тіла загиблих.
Оборонці Авдіївки розповіли про вихід з коксохіму у новому сюжеті проєкту "Український Свідок".
За словами "Монгола", інтенсивність наступу на завод зросла у січні: тоді росіяни почали штурми з різних напрямків.
"Ногами обійшов весь коксохім. Якщо порівнювати з "Азовсталлю", то коксохім у рази менший. Але як фортецю його використовувати можна”, – розповідає командир 26-го стрілецького батальйону "Монгол".
Командир пояснив, що росіяни так активно атакували коксохім, бо біля нього проходить основна дорога, яка веде постачання до міста.
Коксохім обстрілювали переважно керованими авіабомбами (КАБ). Дронами-камікадзе по заводу майже не працювали – там дуже багато металу, який створює радіоперешкоди.
"Це така сама оборона, як в окопах. Це не будівля. Хлопці навколо облаштовувались, копали, тому що кошмарили всім, чим є. Завод розбирали вщент…
Коли прилітає один КАБ, то зі стелі все падає у стаканчик із кавою. А тепер уявіть, що таких КАБів прилітає двадцять, а то й більше", – каже Олексій "Алі", командир роти 47 ОМБр.
Під час наступу на завод росіяни застосовували "м’ясні" штурми. Спочатку противник закидав бійців піхотою, потім починала працювати авіація, важка артилерія, а тоді вже підходили “елітні” війська.
"Дуже багато кинули сюди. Але й багато полягло. Під кінець прийшли і кадрові військові, і контрактники. Також в полон потрапляли.
“Останнім часом вони одну добу наступають, 2-3 доби збирають нові резерви, підтягують, по одному підходять. Потім назбиралась якась кількість людей – знову наступ, але завжди лізуть”, – розповідає "Монгол".
Переломний момент в обороні настав, коли росіяни захопили терикон поруч із заводом, додає командир.
Читайте також: Останні дні Авдіївки. Що призвело до виходу українських сил з міста і як він відбувався
“Алі” додає, що у росіян є перевага в особовому складі. Але у бійців 47-ї ОМБр є мотивація захищати свою країну та сім’ю.
“У завод вдарили, весь особовий склад у підвалі. Вони мінялися в підвалі, піднімалися нагору, виходили на рубежі і обороняли його на 360 градусів”, – пригадує він.
У 47 ОМБр кажуть, що багатьом військовим було шкода виходити з Авдіївки.
"Найважче – це виходити, залишати свою землю. Дуже важко залишати навіть клаптик землі, навіть якусь посадку”, – каже "Монгол". Але рішення було ухвалене для збереження особового складу.
Головне – це життя військовослужбовців, наголошує “Монгол”. Виходячи, військовослужбовці забрали усіх загиблих і поранених.
“Є наказ зайти і є наказ вийти. До останнього тримали оборону. Але треба зберегти те, що ми маємо. Дали наказ – ми відійшли", – додав “Алі”.
