"Боляче думати": вчені пояснили, як люди відчувають розумові навантаження

Іноді розумові зусилля можуть викликати неприємні відчуття.

Про це свідчать результати дослідження, опублікованого в журналі Psychological Bulletin, пише MedicalXpress.

"Менеджери часто заохочують працівників, а вчителі учнів докладати розумових зусиль. На перший погляд, це, здається, спрацьовує: працівники та студенти часто вибирають розумово складну діяльність.

При цьому може виникнути спокуса зробити висновок, що люди отримують задоволення від наполегливих роздумів. Однак наші результати свідчать про зворотне: насправді люди не люблять розумових зусиль", – сказав старший автор, доктор філософії з Університету Радбуда Ерік Біджлевельд.

Науковці провели мета аналіз 170 досліджень та охопили 4670 учасників, щоб з'ясувати, як люди відчувають розумові навантаження. Вони хотіли перевірити, чи справді при цьому може виникати неприємне відчуття та чи буде воно різнитися між групами населення.

Представники різноманітних професій із 29 країн виконували 358 різних когнітивних завдань – наприклад, вивчали нові технології, орієнтувалися в незнайомому середовищі, грали гольф або проводили час у віртуальній реальності.

Після виконання вправ учасники оцінювали рівень своїх зусиль та інтенсивність неприємних почуттів, які при цьому виникали. Йшлося, зокрема, про розчарування, роздратування і стресу.

"Наші результати свідчать, що розумові зусилля провокують неприємні відчуття в широкому діапазоні популяцій і завдань.

Це важливо пам’ятати інженерам та педагогам, які розробляють завдання, інструменти, інтерфейси, програми, матеріали чи інструкції", – зауважив науковець Бейлевельд.

Науковці також знайшли зв’язок між розумовими зусиллями та негативними почуттями у людей з різних континентів. Він був менш вираженим в учасників дослідження з азіатських країн, порівняно з групами в Європі чи Північній Америці.

Це збігається із ідеєю, що несприйняття розумових зусиль може залежати від досвіду навчання людей. Наприклад, учні середньої школи в азіатських країнах витрачають більше часу на шкільні завдання, ніж їхні європейські чи північноамериканські однолітки. Тому, ймовірно, вони можуть витримувати більший рівень розумового навантаження на ранньому етапі свого життя.

Але люди все одно беруться за складні завдання. Доктор філософії Ерік Біджлевельд навів приклад з грою у шахи. Хоча ця діяльність вимагає розумового навантаження, чимало людей захоплюються нею.

"Коли люди вибирають діяльність, що вимагає розумових зусиль, не слід це вважати ознакою того, що вони отримують задоволення від розумових зусиль як таких. Можливо, люди вибирають діяльність попри розумові зусилля, а не через них", – зазначив науковець.