То є, чи немає? Що з імуноглобуліном проти сказу в Києві та інших містах – розповіли в ЦГЗ

Медики в соцмережах забили на сполох через імовірну нестачу антирабічного імуноглобуліну для запобігання сказу в лікарнях, зокрема в Києві.

На тлі цих повідомлень у Центрі громадського здоров'я заявили, що з антирабічним імуноглобуліном в Україні "напружена ситуація", однак спеціалісти перерозподіляють його між регіонами та додатково закуповують препарат.

"УП. Життя" розпитала ЦГЗ, скільки флаконів імуноглобуліну є в Україні, чи є препарат в різних містах та за яких умов його необхідно використовувати.

Вакцинація та введення імуноглобуліну: в чому відмінність?

Основою імунопрофілактики сказу після контакту з твариною є антирабічна вакцина, а антирабічний імуноглобулін використовують як додатковий елемент профілактики.

"Запаси антирабічних вакцин в Україні зараз достатні. Вона доступна в Києві та усіх областях. Антирабічний імуноглобулін – це додатковий компонент профілактики.

Він, згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), застосовується винятково при глибоких укусах, множинних пораненнях, укусах в ділянку голови, шиї, кистей рук. Також при потраплянні слини тварини на слизові оболонки чи пошкоджену поверхню шкіри", – розповів речник ЦГЗ Микола Ганіч.

Для інших типів контакту з твариною імуноглобулін не показаний – для цього достатньо своєчасної вакцинації, зазначили в Центрі.

"Переважній більшості людей, які звертаються по медичну допомогу після контакту з твариною, необхідна саме вакцина. І вона є в достатній кількості", – запевнив Ганіч.

За його словами, проблема зі сказом в Україні пов'язана не з вакцинацією чи антирабічним імуноглобуліном, а з "гострою ситуацією з тваринами".

"Кількість людей, які звертаються з укусами, на жаль, зростає. Це відбувається через ускладнення вакцинації диких тварин та збільшення їхньої кількості. Наразі діє заборона на регулювання чисельності диких тварин, і фізично неможливо розкидати вакцини, бо до лісів відсутній доступ через бойові дії", – сказав речник ЦГЗ.

Окрім того, через заборону на польоти немає можливості розкидати приманку з вакциною гелікоптерами.

"В минулому році на цей рік вдвічі більше закупили антирабічного імуноглобуліну. Хоч ситуація і напружена, робота в цьому напрямі все одно ведеться. Тому дуже важливо, щоб не було хибного запиту на антирабічний імуноглобулін, коли його насправді не потрібно вводити", – додав Микола Ганіч.

Імуноглобулін має вводитися лише за показом лікаря. Медик має оглянути укус, проаналізувати ситуацію та ухвалити рішення щодо введення вакцини, і якщо потрібен додатковий захист – використати імуноглобулін.

За словами речника ЦГЗ, поки відсутні перші симптоми сказу, людина може одужати завдяки вакцинації, однак при їхній появі шансів вилікуватися немає.

"До появи симптомів не можна доводити в жодному разі. До лікаря варто звертатися одразу після укусу, тому і відбувається антирабічна профілактика через вакцинацію. Вона вчить організм людини виявляти і знешкоджувати вірус до того, як він почав діяти і з'явилися перші симптоми", – пояснює Микола Ганіч.

До появи перших симптомів вакцина вже працює та допомагає організму виявити вірус і знешкодити його. Тоді як антирабічний імуноглобулін – це препарат, який вже містить антитіла та працює інакше, каже речник ЦГЗ.

"Якщо є покази лікаря, наприклад глибокий укус тварини, в якої є підозра на сказ і вона не вакцинована, тоді вводиться антирабічний імуноглобулін. Це вже готові антитіла, які після введення введення починають знешкоджувати вірус. Тобто він потрібен, коли є ризики інфікування сказом – тут і зараз", – підкреслює Ганіч.

Антирабічний імуноглобулін вводиться як додатковий елемент до вакцини. Його використовують не пізніше, ніж на третій день від її введення.

"Після трьох днів у ньому просто немає необхідності, тому що вакцина вже сформувала імунну відповідь організму", – додає речник.

Скільки вакцин та імуноглобуліну проти сказу є в різних регіонах

У Центрі громадського здоров'я надали інформацію про кількість флаконів антирабічного імуноглобуліну за областями станом на 11 травня:

• Вінницька – 371;
• Волинська – 55;
• Дніпропетровська – 780;
• Донецька – 102;
• Житомирська – 435;
• Закарпатська – 19;
• Запорізька – 80;
• Івано-Франківська – 48;
• Київська – 278;
• Кіровоградська – 39;
• Львівська – 207;
• Миколаївська – 302;
• Одеська – 237;
• Полтавська – 432;
• Рівненська – 179;
• Сумська – 247;
• Тернопільська – 137;
• Харківська – 209;
• Херсонська – 107;
• Хмельницька – 54;
• Черкаська – 190;
• Чернівецька – 75;
• Чернігівська – 93;
• м. Київ – 145.

Також у ЦГЗ надали дані про кількість доз антирабічної вакцини за областями станом на 1 травня:

• Вінницька – 3281;
• Волинська – 954;
• Дніпропетровська – 7241;
• Донецька – 758;
• Житомирська –1858;
• Закарпатська – 1571;
• Запорізька – 1558;
• Івано-Франківська – 1148;
• Київська – 5129;
• Кіровоградська – 434;
• Львівська – 3655;
• Миколаївська – 1541;
• Одеська – 2836;
• Полтавська – 2558;
• Рівненська – 2508;
• Сумська – 1126;
• Тернопільська – 1318;
• Харківська – 6756;
• Херсонська – 711;
• Хмельницька – 925;
• Черкаська – 1785;
• Чернівецька – 1290;
• Чернігівська – 1549;
• м. Київ – 6585.

Раніше Київський міський центр контролю та профілактики хвороб заявив, що інформація про нестачу препаратів для профілактики сказу в Києві нібито неправдива.

А в Департаменті охорони здоров'я міста Києва розповідали, що в столиці сформували стратегічний резерв антирабічного імуноглобуліну – 35 флаконів.