Дослідники з’ясували, чому деякі діти вибагливі в їжі. Ні, справа не в поганому вихованні

Схильність дітей до вибагливості в їжі зумовлена генетикою. Ця особливість, за підрахунками вчених, досягає піку у віці 7 років.

Про це йдеться в дослідженні британський вчених, опублікованому в науковому журналі Journal of Child Psychology and Psychiatry, повідомляє The Guardian.

Щоб з’ясувати, наскільки спадковість впливає на вибагливість у харчуванні, науковці проаналізували дані понад 4800 близнюків із Великої Британії.

Участь у дослідженні брали як однояйцеві близнюки, які мають ідентичні гени, так і двійнята, для яких спільними є лише 50% ДНК.

Спершу батьків опитали про харчові звички їхній дітей у віці 16 місяців. Згодом, коли близнюки досягли віку 3, 5, 7 та 13 років, вчені зібрали ці дані повторно.

Спостереження продемонстрували, що в середньому вередливість щодо їжі в дітей майже не змінилася від початку дослідження та наприкінці нього.

Натомість автори дослідження відстежили, що пік вибагливості щодо їжі припадає на вік 7 років, після чого слідує невелике зниження вередливості.

Вчені, дослідивши причини вибагливості, зробили висновок про те, що домінуючим фактором було ДНК.

Зокрема, генетичні варіації пояснюють 60% відмінностей у вибагливості у віці 16 місяців. Показники зростають до понад 74% у віці від 3 до 13 років.

Також вчені виявили, що вибагливі харчові звички були більш схожими між однояйцевими близнюками, ніж серед інших учасників дослідження.

"Головний висновок цієї роботи полягає в тому, що вередливість у їжі не є результатом виховання дітей. Це справді зводиться до генетичних відмінностей між нами", – пояснює авторка дослідження, генетикиня поведінки з Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) Зейнеп Нас.

Це відкриття, за словами авторів дослідження, свідчить про те, що вживання лише обмеженої кількості видів продуктів і супротив на пропозиції спробувати щось нове серед дітей – скоріше наслідок спадковості, ніж виховання.

Автори дослідження говорять, що це не повинно змушувати батьків відчувати безсилля.

"Генетика – не вирок. Батьки можуть продовжувати підтримувати своїх дітей у тому, щоб вони їли різноманітну їжу протягом усього дитинства та підліткового віку", – говорить Зейнеп Нас.

Також дослідники виявили інші фактори, які впливають на схильність до вередливості щодо їжі, зокрема особливості соціального середовища. Йдеться про практику родини разом проводити вечері та своєрідні страви, які вони вживають.

Оточення дітей мало особливе значення для їхньої харчової поведінки у віці до трьох років. Тому науковці радять батькам пропонувати в цей період життя їхній дітей більше різноманітності в їжі.

Однак пізніше, у віці з 7 до 13 років, особистий досвід, як-от наявність друзів із різними харчовими звичками, пояснював приблизно 25% варіацій у рівнях вибагливості в їжі.

У 2023 році доктор Нікола Пірасту з італійського дослідницького інститут Human Technopole виявив, що харчові уподобання в людей формуються завдяки реакції мозку на різні смаки.

Водночас генетичні схильності визначають, якими будуть відповіді головного мозку на смак.

Раніше ми розповідали, як за 7 кроків допомогли дитині сформувати здорову харчову поведінку, що допоможе дотримуватися збалансованого харчування.