Вчені вважають, що людство могло помилятися щодо своєї космічної "адреси": про що йдеться

Точне розташування людей у Всесвіті можна описати ланцюжком структур, до складу яких входить Земля, – Сонячна система, Чумацький шлях, Місцева група, Скупчення Діви, Надскупчення Діви та Ланіакея.

Однак науковці вважають, що все може бути ще складніше, пише Universe Today.

Останні дослідження ставлять під сумнів таку космічну "адресу" – науковці стверджують, що Ланіакея може входити до складу ще більшого космічного об'єкта – Концентрації Шеплі.

Концентрацію Шеплі вчені називають "басейном тяжіння" через те, що ця область складається з багатьох скупчень і груп галактик – найбільшої кількості речовини в локальному Всесвіті.

Усі ці складові величезної системи впливають на гравітаційну дію Концентрації.

"Наш Всесвіт схожий на гігантську павутину з галактиками, що лежать уздовж ниток і скупчуються у вузлах, де гравітаційні сили стягують їх разом.

Подібно до того, як вода тече у водозборах, галактики течуть у космічних басейнах тяжіння. Відкриття цих більших басейнів може кардинально змінити наше розуміння космічної структури", – пояснює астроном Річард Брент Таллі з Гавайського університету (США).

Науковці групи CosmicFlows висунули ідею того, що Чумацький шлях входить до складу Концентрації, проаналізувавши приблизно 56 тисяч галактик.

Вони вважають, що існує більша точка тяжіння, ніж існує в Ланіакеї – структурі протяжністю близько 500 мільйонів світлових років.

Тобто людство може бути частиною Концентрації Шеплі, що переважає за розмірами Ланікею вдесятеро.

Концентрацію Шеллі вперше виявили астроном Гарлоу Шеплі в 1930-х роках. Тоді науковець описав її як "хмару" в сузір’ї Центавра.

Це суперскупчення розташоване вздовж напрямку руху Місцевої групи галактик, до якої входить Чумацький шлях. Раніше вчені припускали, що Концентрація може впливати на рух нашої галактики.

Попередні спостереження показали, що Надскупчення Діви може дійсно рухатися в напрямку Концентрації Шеплі.

Ідея того, що Ланікея належить до цієї масивної структури, означає, що поточні моделі космосу зовсім не пояснюють існування цього "басейну тяжіння".

"Це відкриття – проблема: наші космічні дослідження, можливо, ще недостатньо масштабні, щоб відобразити всю площу цих величезних басейнів.

Ми бачимо космос у великих масштабах, але навіть вони можуть бути недостатньо великими, щоб охопити повну картину нашого Всесвіту", – сказав астроном Ехсан Куркчі.

Група науковців вивчає рух галактик у регіоні. Оскільки "басейни тяжіння" впливають на рух менших скупчень, дослідження карт швидкостей галактик у всьому локальному Всесвіті може показали область космосу, де існують надскупчення, як-от Концентрація Шеплі.

Водночас вимірювання руху галактик – непросте завдання. При описі їхньої швидкості астрономи мають враховувати припущення того, що у Всесвіті існує темна матерія. Крім того, не всі галактики мають однакову форму та щільність речовини.

Щоб уникнути цих складнощів, науковці CosmicFlows послуговуються "пекулярною швидкістю галактики" – різницею між фактичною та очікуваною швидкістю взаємодії між ними.

Очікується, що результати підрахунків допоможуть команді астрономів створити більш точні 3D-карти регіонів космосу. Вони допоможуть описати структуру, рух та швидкості об’єктів ділянок Всесвіту, що дасть краще розуміння розподілу всієї матерії у Всесвіті.

Раніше ми розповідали, як науковці пояснюють ідею про існування "центру" Всесвіту як аналога центру Землі.