Українська правда

Літнє сонцестояння 2024: що це та як пов’язано з астрономією та міфологією

- 19 червня, 12:00

Сонцестояння – це астрономічне явище, коли центр диска Сонця проходить через точки екліптики (точки сонцестояння), найбільш віддалені від небесного екватора (площини, перпендикулярної до осі Землі).

День літнього сонцестояння настає, коли один з полюсів землі нахилений до сонця під найбільшим кутом.

Назва цього явища пов’язана з тим, що поблизу точки сонцестояння схилення Сонця впродовж кількох днів змінюється дуже повільно. Його висота у верхній кульмінації у дні до та після сонцестояння практично однакова, звідси і назва, бо здається, що "Сонце стоїть". День літнього сонцестояння у північній півкулі вважають за початок астрономічного літа.

Якщо позначати положення сонця на небосхилі упродовж року, вийде ось така крива, яка зветься аналема. Найвища її точка і є літнє сонцестояння

Дата літнього сонцестояння може змінюватися від 20 до 23 червня. День літнього сонцестояння в Україні найчастіше припадає на 20 або 21 червня – 20 червня у високосний рік, а у звичайні роки – 21.

Коли день літнього сонцестояння можна швидко з’ясувати на сервісах з визначення часу. У 2024 році в Україні сонцестояння пройде 20 червня о 23.50 за київським часом 

Чим відрізняється літнє і зимове сонцестояння

Розрізняють літнє і зимове сонцестояння.

У час літнього сонцестояння ми переживаємо найдовший день і найкоротшу ніч у році. Під час зимового навпаки – найдовша ніч і найкоротший день.

Між ними є час, коли день і ніч рівні за тривалістю – це осіннє і весняне рівнодення.

У різних країнах світу цей день має різне значення. У деяких він знаменує початок літа, в інших – його середину або й навіть кінець.

Купала і літнє сонцестояння

На теренах нашої держави в давнину літнє сонцестояння було пов’язане зі святом Івана Купала. Тоді як дата сонцестояння може припадати на різні дні, купальська ніч припадає з 23 на 24 червня.

У дохристиянські часи люди вірили, що коли Сонце у зеніті і дає найбільше світла і тепла, воно виявляє найвищу чудодійну силу для рослинного, тваринного світу і людини.

Етнограф Степан Килимник зазначає, що купальська обрядовість – це рештки тотального анімістичного уявлення наших предків на світ, вияв їхнього космогонічного та мітологічного мислення.

Після приходу християнства язичницьке свято Купала з’єдналося з народженням Іоана Хрестителя. Тому й досі більшість людей кажуть, що свято – Івана Купала. В окремих регіонах збереглися також назви "Іванець", "Іван Лопушник", "Іван-травник", "Іван-чарівник" та інші. 

Церква від початку не схвалювала народні гуляння на це свято, особливо зважаючи на те, що зазвичай воно припадає на Петрівку (Петрівський піст). Давні богослови називали ритуали обрядовості Купала "сатанинськими", а пісні "бісівськими". Сучасна церква також наголошує на тому, що у церковному календарі "Івана Купала" не існує, а Різдво Іоана Предтечі краще провести в храмі з молитвою. 

Аналізуючи пісні та ритуали Купала, Степан Килимник зауважує, що свято літнього сонцестояння мало декілька провідних мотивів для наших предків:

  • культ Сонця
  • культ Землі
  • зачаклування щастя та добробуту людині як найвищого прояву урожаю життя (що символізує повнота розвитку колосся на полях у цей час)
  • підбір пари до одруженя і очищення вогнем і водою
  • проводи літа

Купальські ворожіння, прикмети та вірування

Є ще одна особливо характерна риса анімалістичної свідомості наших предків, яку проявляло літнє сонцестояння. Гадання на Купала було дуже поширеним у давніх українців, бо ж це свято було пов’язане саме із сонцестоянням. 

Ворожили на долю, кохання, добробут, погоду, врожай та інші гаразди. Також поширеними були ритуали і прикмети. Степан Килимник наводить такі вірування:

  • Люди спостерігали за заходом сонця напередодні Купала. Якщо сонце не ховається за хмарами, день ясний – значить, Сонце не розгніване і рік буде веселий.
  • На Йвана – вода як сметана. Якщо вода тепла, значить будуть дощі і хороший урожай.
  • На Купала щасливець може побачити приховані скарби – бо гроші "горітимуть" і будуть світитися.
  • Коли мати на свято змиє дочці волосся тирлич-зіллям і любистком – дівчина у той же рік вийде заміж.
  • Коли мати 10 років поспіль купатиме дитину у купальських квітах, то дитя буде здорове і всіма любиме.
  • Кожен, хто успішно перестрибне через купальське багаття очиститься і ніщо лихе його не зачепить.
  • На Купала вранці треба було походити чи навіть покачатися по росі, щоб бути здоровим. Також люди збирали купальську росу і вірили, що вона чудодійна.