Загроза свободі слова: понад 50 організацій закликали Раду не ухвалювати новий Цивільний кодекс

Понад 50 громадських організацій і медіа закликають народних депутатів не ухвалювати проєкт нового Цивільного кодексу №15150, який раніше викликав хвилю критики.

Документ уже готують до другого читання, повідомили "УП. Життя" у громадській ініціативі "Голка".

Автори заяви наголошують, що однією із загроз нового проєкту Цивільного кодексу є ризик втрати правової наступності. Адже попередня редакція чинна вже понад 20 років і за це час суди напрацювали практику, на яку спираються громадяни, бізнес і держава.

Натомість повна заміна кодексу змінює застосування частини усталених правових висновків і може створити правову невизначеність. Зокрема, у разі ухвалення документу виникають ризики для захисту державної, комунальної та приватної власності, свободи слова, права на приватність, а також прав жінок, дітей і ЛГБТІК+ людей.

Для громадян обнулення судової практики означатиме триваліші судові процеси, додаткові витрати та менш передбачувані рішення судової системи, кажуть автори звернення. Для бізнесу – це зростання правової невизначеності, а для держави – додаткове навантаження на судову систему.

"Ми ризикуємо не просто змінити правила, а знецінити десятиліття роботи судів. За понад 22 роки Верховний Суд напрацював цінну практику, яка допомагає державі й громадам повертати незаконно відчужене майно. Але найбільші ризики новий Цивільний кодекс може створити для публічної власності – зокрема об'єктів, обмежених в обороті, майна, необхідного для виконання державою її основних функцій і забезпечення обороноздатності, об'єктів права власності Українського народу та землі, виведеної з цивільного обороту.

Нові правила, зокрема через позовну давність і надмірну залежність від записів у реєстрах, можуть суттєво ускладнити повернення незаконно відчуженого майна. Цивільний кодекс не ідеальний, але його можна вдосконалювати точковими змінами, а не замінювати цілком новим документом", – пояснила голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів.

Документ також створює ризики для прав людини та свободи слова. Серед них – можливість судових заборон публікацій, надмірне розширення права на відповідь, ризики застосування "права на забуття" для приховування інформації суспільного інтересу та посилення юридичного тиску на журналістів.

"Право на забуття" призведе до вимог видалення архівних матеріалів і обмеження публікації суспільно важливого листування юридичних осіб. І надмірно широке "право на відповідь", навіть коли оприлюднена інформація є достовірною.

Медійники вже наголошували на тому, що в такій редакції Цивільний кодекс суттєво обмежить право суспільства знати та контролювати діяльність влади й публічних осіб. Натомість дасть більше можливостей для зловживань владою. Це неприйнятно для країни, яка такою ціною відстоює демократію", – зауважила шеф-редакторка групи видань "Детектор медіа" Наталія Лігачова.

Підписанти пропонують модернізувати цивільне законодавство іншим шляхом. Наприклад, внести зміни до чинного Цивільного кодексу.

Крім того, у "Голці" пропонують провести повноцінну незалежну правову експертизу необхідних змін, їхнього впливу на основоположні права людини, судову практику, правову визначеність і зобов'язання України в межах європейської інтеграції.

Відтак активісти радятьрозпочати відкритий та поетапний процес модернізації законодавства, залучивши до цього експертні й громадські спільноти.

Громадські організації та медіа, які підтримують заклик, можуть приєднатися до заяви, заповнивши форму.

Нагадаємо, раніше петиція проти ухвалення нового Цивільного кодексу менш ніж за добу зібрала необхідні 25 тисяч голосів та навіть більше.

Звернення опублікували після того, як у травні проти нового кодексу організували протест. Учасники акції також заявляли про тиск з боку правоохоронців, які примушували прибрати нецензурні слова з плакатів.

Активісти вийшли на мітинг, адже їх обурив альтернативний проєкт Цивільного кодексу, який 28 квітня у першому читанні підтримала Верховна Рада.

Законопроєкт мав замінив попередній, що також викликав обурення суспільства, зокрема через положення про зниження шлюбного віку до 14 років. Тоді після дискусій скандальну норму вилучили.

У вересні Руслан Стефанчук заявив, що у проєкті нового Цивільного кодексу планують врахувати "переважну більшість" правок, зокрема щодо репродуктології та прав військових. Крім того, депутати мають намір знайти компроміс між позиціями релігійних організацій і представників ЛГБТК+.