"Ярослава тричі викреслювали зі списків на обмін": що відомо про захисників, повернутих із полону
Доповнено 27.06.2026 о 17:09
26 червня під час обміну полоненими з неволі РФ вдалося звільнили 160 українських громадян. Усі вони – бійці, які пробули в полоні чотири роки.
"УП. Життя" зібрала історії українців, яких повернули з неволі в рамках останнього обміну.
Додому вперше за чотири роки потраплять троє працівників "Укрзалізниці", один із яких після повернення перебуває в госпіталі.
"Сьогодні веземо додому найцінніших [...] Вітаємо колег на рідній землі. Попереду – відновлення, турбота близьких і підтримка великої залізничної родини. Радіємо кожному поверненню й продовжуємо чекати на всіх, хто ще залишається в полоні", – написали в УЗ.
У коментарі для "УП. Життя" компанія розповіла, що йдеться про Максима Сердюка та Андрія Кравченка.
Максим працював на залізниці Донеччини з 2017 року, а пізніше його мобілізували до війська. Чоловік був стрільцем і потрапив у полон РФ у жовтні 2022 року.
Андрій Кравченко з 2019-го працював у Придніпровській регіональній філії УЗ, того ж року почав проходити службу в Національній гвардії. Після повернення з російської неволі він проходить медичне обстеження. Обидва чоловіки значно втратили вагу.
Також з полону повернули захисника Маріуполя Максима Рибальченка. У цивільному житті він працював фахівцем з термічної обробки металів на Дружківському машинобудівному заводі, а з 2020 року – у ДТЕК, розповіли в компанії.
До війська Максим долучився до початку повномасштабного вторгнення, а у 2022 році потрапив у полон з "Азовсталі".
"Сьогодні свято для нас, для рідних та близьких Максима. Він вдома, на землі, яку захищав.
Допоможемо Максиму відновитися та мріємо про день, коли зможемо зустріти його у нашому колективі", – кажуть у ДТЕК.
Уперше за понад чотири роки дружину побачив боєць 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Олексій Макаров, пише "Суспільне. Івано-Франківськ".
Подружжя з Маріуполя зустріло повномасштабну війну в рідному місті. Чоловік долучився до війська, а його дружина з двома дітьми пережила облогу, авіаудар по будинку, тортури росіян і втечу з окупації.
Востаннє звістку від чоловіка Наталія отримувала у березні 2022 року. Тікаючи з Маріуполя, жінка взяла з собою улюблену футболку Олексія та парфуми, які нагадували про коханого.
Згодом у Наталії діагностували аутоімунну хворобу, яку вона лікує за кордоном. Жінці вже вдалося поспілкуватися з чоловіком – каже, за ці роки він не змінився.
"Так само усміхається, плаче, радіє. Сказав, що будуть тиждень у карантині. Можливо, більше. Тому зустрітися зараз не вийде. Я йому сказала, що постаріла, стала некрасивою. А він відповів: "Ти залишилася такою ж дурною, як і була. І я цьому дуже радію". Тому, думаю, з ним все нормально", – говорить Наталія.
Жінка розглядала варіант повернення в Україну, але Олексій порадив їй продовжувати лікування.
Можливість знову зустрітися з рідними отримав офіцер морської охорони Держприкордонслужби Ярослав Чаус. Його дружина Оксана розповіла "Суспільному. Одеса", що до 2014 року родина проживала в Криму, а пізніше переїхала до Маріуполя.
У 2022 році жінці разом із дитиною довелося тікати на Одещину, а її чоловік потрапив у неволю під час оборони "Азовсталі".
"За час полону Ярослава тричі викреслювали зі списків на обмін. Кожного разу це було дуже важко пережити, але я вірила, що він обов'язково повернеться. Увесь цей час ми жили цією надією", – розповіла Оксана.
Наразі чоловік проходить відновлення, після якого возз'єднається з родиною на Одещині.
Радісну звістку про повернення захисника з полону отримали й рідні Ігоря Кузнєцова, який служив в одному підрозділі зі старшим братом Сергієм.
"Подзвонила мама вся в сльозах. Каже: "Сергію, Ігоря повернули". Він підійшов до Ірини Верещук. Спочатку вона сказала: "Тетяно Тимофіївно, я вас вітаю. Вашого сина повернули". Потім дала трубку Ігорю. І перше, що він питає: "Що там Сергій?"
Я настільки вражений був, що довелося вийти з машини", – розповів брат бійця, який також пережив полон в Оленівці та катування.
З неволі повернули військового 36-ї бригади морської піхоти Станіслава Каліначенка з Олександрії, розповіла його мати Наталія "Суспільному. Кропивницький". Хлопець служив за контрактом з 2020 року, а після початку повномасштабної війни захищав Маріуполь, де й потрапив у полон.
За понад чотири роки рідні отримали лише один лист від Станіслава, якого росіяни утримували в Оленівці, а потім у Камишині, Каменськ-Шахтинську та Пермському краї РФ.
"Був лише один лист за весь час, але це писав не він, там не його слова [...]
Сьогодні бачила лише його фотографію. Коли дізналась про його обмін, то я кричала на всю хату від радості так, що мене, мабуть, почули всі сусіди.
Я була щаслива, коли народила його, а тепер радість не можна порівняти ні з чим. Це, мабуть, найбільший подарунок за все життя, який я отримувала", – поділилася мати Станіслава.
З полону звільнили двох родичів – військових Олексія та Євгена, які захищали Маріуполь від ворожих військ у 2022 році, інформує "Суспільне. Хмельницький".
"Мої хлопці служили у 23-му загоні морської охорони міста. Син був водієм – вивозив поранених хлопців із поля бою, рятував їм життя. Він був нагороджений президентом та отримав дострокове звання.
Чоловік разом з ним також боронив місто, він був командиром підрозділу. Знаю, що був поряд з хлопцями, постійно з ними", – розповіла Олеся Хомутко, мати Євгена та дружина Олексія.
Жінка поділилася, що її рідних утримували в Оленівці, а у вересні 2022 року вивезли в Росію. Тривалий час жінка не знала про їхню подальшу долю, аж поки про перевезення не розповіли інші захисники, яких вдалося визволити.
"Це просто неймовірне щастя [...] Мені вдалося з ними поспілкуватись, переконатись, що це дійсно правда. Їх повернули.
Вони мене набирали буквально на десять секундочок. Але це неймовірні враження. Я такого ще ніколи в житті не відчувала, емоції просто переповнюють", – поділилася жінка.
Після понад чотирьох років неволі в Україну повернувся Василь Кошін із Вінниччини, розповіла його донька Вікторія.
Чоловік був непридатним до військової служби, але на початку повномасштабної війни вирішив добровільно взяти в руки зброю.
Казав: "18-річні хлопці служать, а я чим гірший?".
Василь воював під Авдіївкою та Попасною, а у квітні 2022 року перестав виходити на зв'язок. Вікторія каже, що лише за декілька місяців рідні дізналися, що він у полоні.
Захисника утримували у виправній колонії №36 в Суходольську, що на окупованій Луганщині. Журналісти "Слідства. Інфо" встановили, що працівники цієї установи били полонених, катували струмом, позбавляли їжі та медичної допомоги.
Нагадаємо, 26 червня відбувся 76-й обмін полоненими, завдяки якому додому повернули 115 оборонців Маріуполя. Наймолодшому звільненому захиснику 26 років, а найстаршому – 66.
Тепер на воїнів чекає медичний огляд, необхідне лікування та реабілітація після тривалої ізоляції.
Наступного дня з російської неволі визволили сімох цивільних громадян. Один із них – батько військових ЗСУ, а інший – доброволець бригади парамедиків "Ангели Тайри".
Примітка: текст змінено. Додано коментар від УЗ про залізничників, яких вдалося повернути з полону.
