Чому Різдво святкують 25 грудня і що наука знає про дату народження Ісуса? Розповідають вчені

Історики вважають Ісуса з Назарету єврейським проповідником та релігійним лідером періоду I століття нашої ери, якого послідовники ісламу вважали пророком, а християни – Сином Божим.

Більшість християн святкують день народження Ісуса 25 грудня, а сучасний календар відраховує роки від його появи на світ.

У IFLScience розповіли, що відомо науці про точну дату народження Сина Божого.

Чи був нульовий рік?

В історії немає такого поняття як "нульовий рік", а навіть якби існувало, то Ісус народився не тоді. Канонічні Євангелія від Матвія та Луки, написані через ціле покоління після життя Ісуса, дають історичний контекст про час його народження, але суперечать одне одному.

Матвій згадував, що народження Сина Божого сталося за часів правління Ірода Великого. При цьому Лука писав, що це трапилося під час перепису римського намісника Сирії Квірінія.

Друга подія відбувалася у 6 році нашої ери, але Ірод помер щонайменше на сім років до перепису. До нашої ери тривали й інші, але вчені схильні більше пов'язувати народження Ісуса з Іродом. Відтак вважають, що Ісус народився між 6 та 4 роками до нашої ери.

Деякі дослідники намагаються пов'язати народження із Вифлеємською зіркою. Вони припускають, що насправді яскраве явище було кометою, що пролітала під час народження Христа приблизно до квітня 5 року до нашої ери.

Чому Різдво святкують 25 грудня?

Протягом перших кількох століть християнства послідовники цієї релігії не святкували Різдво Христове. Великдень та Богоявлення стали важливими датами лише у II столітті нашої ери, а перша згадка про Різдво 25 грудня датується III століттям.

Щоб Різдво стало частиною християнської традиції, знадобилося ще кілька десятиліть. Приблизно від того часу вчені сперечаються, чи це дійсно було 25 грудня.

Найчастіше вважають, що Христос народився взимку або весною, однак канонічне Євангеліє та неканонічні тексти не дають жодних підказок, коли це відбулося.

З 1200-х років почали звертати увагу на зв'язок між 25 грудня та святом римського бога сонця Соля, яке позначало час після сонцестояння, коли дні починають ставати довшими.

Повна назва свята – Dies Natalis Solis Invicti, що в перекладі з латини означає День народження непереможного Сонця. Італійці досі використовують частинку "Natale" для назві Різдва.

Яким було "Різдво" до християнства?

Дата 25 грудня також близька до свят зимового сонцестояння, що зустрічаються в культурах по всій Європі та Близькому Сході. Багато дохристиянських культур відзначали найкоротший день року – 21 або 22 грудня – як важливий момент у календарі, святкуючи "відродження" сонця та повернення життя.

Германські народи святкували Йоль – давнє свято, пов'язане з вогнем, їжею та оновленням. А кельтські та середземноморські культури дотримувалися традицій, зосереджених навколо сонцестояння як моменту космічного та сільськогосподарського значення.

Раннє християнство виникло у світі, в яких такі сезонні традиції були глибоко вкорінені. Тож, замість того, щоб повністю скасовувати їх, можновладці часто змінювали знайомі дати та символи, надаючи святам нового релігійного значення.

Раніше ми розповідали, чому більшість християн святкують Різдво 25 грудня.