"Креонт" Бортнянського – опера, яка повертається в Україну після двохсот років забуття

3 та 5 жовтня у Чернівцях відбудеться перша в Україні постановка в театрі опери Дмитра Бортнянського "Креонт". Про це поспілкувалися з одним із ініціаторів події, екс-головою Чернівецької обласної ради Олексієм Бойком.

– Отже, вітаю Чернівці із цією важливою подією в історії вашого краю. Наскільки відомо, у вас драматичний театр. Тож звідки така ідея? Як вона народилася?

– Ідея народилася доволі спонтанно під час дружньої зустрічі з засновником Буковинського земляцтва у Києві Миколою Проданчуком і відомим художником-баталістом Андрієм Холоменюком. Ми говорити про мистецтво і Микола Георгійович розповів про віднайдені ноти опери. Він сказав, що саме наш, чернівецький театр, міг би підійти для такої мистецької події. Адже своїм виглядом і розмірами максимально нагадує оперний театр у Венеції, де відбулася концертна прем’єра цього твору у 1776 році. Тож Чернівці виявилися ідеальним місцем для сценічної постановки опери XVIII століття.

– Тобто часу на підготовку було не так уже й багато?

– Ми розмовляли у квітні. Просто під час зустрічі я зателефонував директору театру Іванові Бутняку і він приєднався до нас. Звичайно, усі ми тоді мали побоювання, що замахнулися на масштаби, які не зможемо не осилити, бо на реалізацію такого амбітного проєкту потрібні чималі зусилля й час. Але поруч зібралася команда сміливців, яка готова була прийняти виклик та негайно поринути в роботу. Мені здається, що ще сидячи за столом в обласній раді, керівник театру вже розумів, кого пропонуватиме на виконання головних ролей. Співпраця з львівським та київським театром лише віталася. Тож, ми подумали, що спільними зусиллями все ж таки зуміємо досягти поставленої мети і приурочити цю знаменну подію до 120-річчя нашого театру якраз 3 жовтня.

На жаль, перед самою прем’єрою у нас сталася трагедія – помер головний диригент театру Володимир Шнайдер, який доклав чимало зусиль до цього проєкту. Це сталося якраз у Міжнародний день музики і шокувало всю творчу команду. Надзвичайно болюча втрата для нашого краю. Але прем’єру не відміняли, тож, думаю, тепер усе має відбутися на гарному рівні ще й у пам’ять про нашого дорого маестро.

– Можливо, але так було не завжди. Світова прем’єра сценічної постановки твору – центрова подія у рамках реалізації проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського "Креонт". І, як розповів нещодавно Іван Бутняк, причин для цього декілька. Зокрема, в архіві було знайдено відомості про те, що включення опери до репертуару було однією з вимог, ухвалених міською радою у 1905 році, коли відкривався театр. А, як відомо, опера приурочена до 120-річчя від дня його відкриття. Тобто про цей жанр думали й передбачали його розвиток у Чернівцях від самого початку роботи театру. Хоча згодом у місті відмовилися від цієї вимоги, адже постановка опери завжди була дорогим задоволенням.

Ну і крім того, повернути оперу Дмитра Бортнянського "Креонт" на сцену – означає ще раз нагадати світові про видатного українця та нашу багату культуру. Тим паче, що нині його ім’я намагається собі присвоїти росія, яка почала проти нас повномасштабну війну.

– Очевидно, що так. Цей проєкт підтримала ЮНЕСКО і ми хочемо, щоб її представники відвідали та зафіксували цю подію.

– Ми познайомилися також цьогоріч у Києві, завдяки моєму доброму другові, президенту Малої академії наук України Станіславу Довгому. А потім доля звела нас у цьому видатному проєкті. Я вдячний пану Герману за ту самовідданість, з якою він працював у Чернівцях, та схвальні відгуки про наших артистів. Це дуже важливо для нас, почути похвалу від маестро. Вірю, що наші хлопці та дівчата виправдають його сподівання і подія відбудеться на високому рівні, як і торік у Києві, де завдяки Герману Макаренку "Креонт" вперше прозвучав у концертному виконанні.

– Усе завдяки спільній роботі. Тут залучені митці з різних регіонів, як уже говорив, діячі культури, меценати, власне, представники Буковинського земляцтва у Києві. Ми із директором театру Іваном Бутняком і Чернівецьким міським головою Романом Клічуком утворили піклувальну раду, яка опікувалася проєктом. Звичайно, що координував усе професор Микола Георгійович Проданчук, ініціатор ідеї і наш незмінний натхненник. Тобто наша головна перевага у реалізації багатьох культурних проєктів, відколи триває війна, – це вміння об’єднувати людей, котрі люблять мистецтво, підтримують культуру і готові у неї вкладатися. Не кожному з цим щастить.

– Наразі у межах ініціативи передбачено друк та видання партитур у зручному сучасному форматі, а також проведення мистецьких подій в Україні та за кордоном.

Дмитро Бортнянський народився 1751 року в Глухові. Свою першу оперу "Креонт" він написав у 25 років під час навчання в Італії у композитора Бальтасаре Ґалуппі. Після прем’єри 1776 року партитура була втрачена і понад два століття вважалася зниклою. У 2024 році музикознавиця Ольга Шуміліна віднайшла її в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон).