"Ризик однаковий, доплати різні": у МОЗ кажуть про підвищення зарплат для "екстренки", медики обурені

У Міністерстві охорони здоров'я заявили про збільшення фінансування екстреної медичної допомоги. Нововведення передбачають, що розмір заробітної плати лікарів "екстренки" становить не менше 35 тисяч гривень.

Натомість у коментарях лікарі назвали відповідні цифри маніпулятивними. Зокрема користувачі зазначили, що зарплата парамедиків не змінилася і залишається на низькому рівні. Додатково медиків обурила градація доплат за роботу у зоні бойових дій через однаковий ризик для всієї бригади.

"УП. Життя" розбиралася, як формуються виплати для медиків екстреної медичної допомоги і чому парамедики отримують нижчу оплату.

Як змінилося фінансування ЕМД?

З 2026 року капітаційна ставка (сума, яку держава щомісячно сплачує медичному закладу за кожного пацієнта) для екстреної медичної допомоги зросла до 375 гривень. Тож центри ЕМД впродовж січня та лютого додатково отримали 306 мільйонів гривень.

"Заробітну плату на рівні 35 тисяч гривень наразі мають лікарі "екстренки" Тернопільщини, Чернігівщини, Буковини, Одещини, Запоріжжя та міста Києва. Понад 35 тисяч гривень, за даними Національної служби здоров'я України, отримують лікарі медицини невідкладних станів у Дніпропетровській, Закарпатській, Київській, Кіровоградській, Харківській, Херсонській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській та Черкаській областях", – зауважили у МОЗ.

Також запровадили коригувальний коефіцієнт 1,7 для сільських територій та 1,2 для гірських, де складна логістика через великі зони обслуговування.

Крім того, ввели окремі мотиваційні доплати для працівників, які працюють у регіонах активних бойових дій. Їхній розмір становить:

• 12 тисяч гривень – для лікарів;
• понад 6 500 гривень – для фахівців середньої медичної ланки;
• 2 500 гривень – для молодших медичних працівників;
• близько 4 000 гривень – для водіїв.

Реакція МОЗ на обурення медиків

Заступник міністра охорони здоров'я Євгеній Гончар у коментарі для "УП. Життя" пояснив, що фінансування закладу охорони здоров'я розраховується на основі капітаційної ставки, а зарплату працівникам сплачує керівник установи в межах його управлінської автономії.

"Важливо, що по нашій моделі дійсно зарплата лікарів екстреної медичної допомоги має бути не менше 35 тисяч гривень – це при всіх моделюваннях. Насправді середня зарплата є ще вищою – близько 38 тисяч гривень. Середня зарплата у парамедиків також зросла – вона більше 25 тисяч гривень. Наприклад, у лікаря в Херсоні зарплата 48 тисяч гривень, а у парамедика – 38 тисяч гривень.

Звісно, що заробітна платня розраховується відповідно до кількості відпрацьованих годин. Якщо людина працює на пів ставки або хворіла цілий місяць, то ця сума може бути меншою. Це треба розуміти", – наголосив Євгеній Гончар.

У МОЗ пояснили, що Національна служба здоров'я України зібрала інформацію про рівень зарплати, а у міністерстві її верифікували. Так у січні виявили п'ять проблемних областей, де середня заробітна платня була менше 35 тисяч гривень. Наразі у цих регіонах здійснили перерахування та доплатили різницю.

"Керівник закладу коштами мотивує медиків їхати на виклики в Нікополь – тому в них зарплата більша, ніж у тих, хто їздить на виклики по Дніпру. Так само і різниця між тими, хто їздить на виклики, коли немає світла і треба підніматися пішки на 20 поверх, і тими, хто сидить у диспетчерській і приймає виклики.

Так само є диференціація між лікарями і парамедиками, тому що у парамедиків дійсно заробітні платні менші. Але це обумовлено різницею кваліфікації. Ми все-таки маємо якось зважати на те, що більш кваліфікований має отримувати вищу заробітну плату. Це загалом логічно", – додає Гончар.

За словами посадовця, розмір доплат за роботу у зоні бойових дій визначався на основі консультації з керівниками центрів екстреної медичної допомоги після аналізу ситуації з оплатою праці.

За результатами обговорень ухвалили відповідну градацію, яку визначили оптимальною. Однак керівники центрів екстреної медичної допомоги можуть платити водіям чи іншим працівникам більше, якщо вони вважають це доцільним або хочуть їх мотивувати. Зокрема у ситуаціях, коли фахівці відмовляються їхати у зону бойових дій.

Нагадаємо, в інтерв'ю для "УП. Життя" один із архітекторів медичної реформи та співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC) Павло Ковтонюк розповів, що найбільшою бюджетною "діркою" для медицини є зарплати для лікарів і медсестер.