Місяць сформувався раніше, ніж вважалося: нове дослідження змінює уявлення про історію супутника Землі

Місяць може бути набагато старшим, ніж вважалося раніше. Вчені виявили дані, які пояснюють його вік глобальним переплавненням мантії через припливні сили.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Nature.

Раніше вважалося, що вік Місяця становить від 4,35 до 4,51 мільярда років – точність залежала від методів аналізу зразків.

Однак тепер вчені вчені встановили, що вік у 4,35 мільярда років відображає не момент формування Місяця, а період глобального плавлення, викликаного приливним нагріванням під час орбітальної еволюції Місяця.

Цей епізод, на думку дослідників, був пов'язаний із проходженням Місяця через так звану площину Лапласа – критичну точку в його орбітальній еволюції, де гравітаційні сили Землі та Сонця спричинили надзвичайно інтенсивне нагрівання.

Під час цього процесу відбулося часткове плавлення місячної мантії та активний вулканізм, які призвели до повного "перезавантаження" ізотопних годинників у багатьох породах. Це пояснює, чому значна кількість зразків вказує на однаковий вік – 4,35 мільярда років.

Згідно з висновками дослідників, Місяць, імовірно, сформувався значно раніше – близько 4,425 мільярда років тому або навіть до того. Приливне нагрівання також могло стерти сліди давніх ударних кратерів на поверхні Місяця, що пояснює їхню відносну нестачу порівняно з прогнозами моделей.

Крім того, переплавлення могло спричинити осідання важких металів у ядро Місяця, саме через це вони можуть мати низьку концентрацію в мантії супутника порівняно із Землею.

Ця теорія також відповідає на питання щодо віку цирконів, знайдених на Місяці, які демонструють розкид вікових показників. Найдавніші зразки могли уникнути переплавлення, тоді як більшість інших порід зазнали ізотопного "обнулення" під час глобального нагрівання.

Дослідники наголошують, що приливні сили під час переходу Місяця через площину Лапласа могли створити колосальну теплову енергію, що дорівнювала або навіть перевищувала енергію, яка наразі спостерігається на вулканічно активному супутнику Юпітера – Іо.

Раніше ми розповідали, що науковці вперше отримали доступ до зразків ґрунту, доставлених зі зворотного боку Місяця. Аналіз цих матеріалів підтвердив, що поверхня супутника переживала інтенсивну вулканічну активність протягом мільярдів років: від найдавніших лавових вивержень 4,2 мільярда років тому до порівняно "молодих" 2,8 мільярда років тому.