Бризки океану виділяють більше "вічних хімікатів", ніж промислові забруднювачі – вчені
Океанські хвилі, розбиваючись об берег, викидають у повітря більше PFAS, так званих "вічних хімікатів", ніж промислові забруднювачі.
Про це свідчить дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, повідомляє The Guardian.
Науковці проаналізували дані вимірювання рівня PFAS, що виділяється з бульбашок океанічної води після того, як вони розбиваються об узбережжя. Забруднені бризки, ймовірно, впливають на ґрунтові поверхневі води, рослинність і сільськогосподарську продукцію поблизу берегової лінії.
"Є докази того, що океан може бути вагомим джерелом (викидів PFAS у повітря). Це, безумовно, впливає на узбережжя", – повідомив дослідник Стокгольмського університету та провідний автор дослідження Ян Казенс.
Учені порівняли показники викидів з океану у Великобританії та Чилі і виявили, що рівень хімічних речовин був вищим у північній півкулі. Це пояснюють вищим рівнем індустріалізації цієї частини світу.
Досі невідомо, як викиди, спричинені рухом води в океані, впливають на людину.
Автори дослідження вважають, що доказ концентрації PFAS на поверхні води пояснює, як речовини переміщуються з океану в повітря та атмосферу.
PFAS (пер- та поліфторалкільні речовини) – штучно створені небезпечні хімічні речовини із сімейства фторованих. Їх особливістю є дуже стабільна структура, що забезпечує стійкість до високих температур, захист від впливу води, жиру або тертя, також мають вогнезахисні властивості.
PFAS також називають "вічними хімікатами" через те, що вони не розкладаються природним шляхом і є дуже мобільними при потраплянні в навколишнє середовище. Хімічні речовини постійно переміщуються через землю, воду і повітря.
PFAS широко поширений у хімічній промисловості, зокрема у виробництві політетрафторетилену (використовують для антипригарних покриттів, прокладок, ущільнювачів, термостійких насадок), металевих покриттів, виготовленні напівпровідників та фотознімків.
Ризики для здоров’я від PFAS відомі з 1990-х років, їх вплив пов’язують із виникненням раку, репродуктивною шкодою, негативним ефектом на імунну та ендокринну системи.
Використання деяких із речовин обмежено або заборонено, у тому числі й в Україні, відповідно до Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі (2001 року). У 2013 році Організація економічного співробітництва та розвитку визнала хімікати такими, що викликають високу глобальну стурбованість.
Раніше ми розповідали, як забруднення повітря робить квіти менш привабливими для комах-запилювачів.
