Вчені встановили, що шимпанзе, як і люди, хвилюються через присутність глядачів: чому це важливо

Не лише людська поведінка часто залежить від кількості людей навколо – вчені виявили, що до "ефекту аудиторії" також схильні шимпанзе.

Спільна риса демонструє, що людська схильність реагувати на кількість людей навкруги сформувалася ще до створення самосвідомих спільнот.

Про це йдеться в дослідженні команди вчених Кіотського університету (Японія), опублікованому в iScience, інформує Popular Science.

У дослідницькому закладі шимпанзе регулярно спілкуються з людьми. Тварин навчили комунікувати з науковцями за допомогою сенсорного екрану завдяки завданням із винагородою за їжу.

Під час експерименту вчені запропонували шістьом шимпанзе виконати три види завдань із числами на сенсорному екрані. Усі задачі відрізнялися за складністю та когнітивними вимогами.

У першому завданні тварини мали послідовно торкатися чисел від 1 до 19 після того, як вони з'явилися на екрані. Під час другого – послідовність треба було побудувати з цифр, які відображалися в різних частинах пристроїв.

У третьому, найскладнішому завданні, числа з’являлися на екрані при натисканні. Тобто примати мали швидко запам’ятовувати розташування цифр у режимі реального часу, аби побудувати їхню послідовність.

Науковці проаналізували успіхи шимпанзе за тим, як вони виконували завдання. Також дослідники зібрали результати продуктивності кожного учасника за тисячі сеансів протягом шести попередніх років тестування.

Автори дослідження виявили дві тенденції – шимпанзе виконували завдання краще після численної кількості повторень, але навіть найпростіші вправи їм давалися гірше, якщо тварини знали, що поруч є шимпанзе або знайомі люди.

"Наші висновки свідчать: те, що люди хвилюються через присутність глядачів, може бути не унікальним для нашого виду", – сказав співавтор роботи Шінья Ямамото.

За його словами, результати дослідження засвідчили, що схильність до "ефекту аудиторії" могла розвинутися в людей раніше, ніж поява суспільств, в яких була важлива репутація індивіда.

Співавторка дослідження Крістен Лі додала: попри очікування, шимпанзе продемонстрували, що "переймаються" навіть тоді, коли за ними спостерігають представники іншого виду. Науковиця вважає, що це свідчить про існування складного механізму, який регулює поведінку тварин.

Водночас поки науковці не впевнені, які неврологічні процеси викликають такі поведінкові зміни у приматів і людей.

Нагадаємо, американські вчені з’ясували, що людиноподібні мавпи можуть дражнити одне одного, штовхаючись, забирати предмети чи тягаючи за шерсть своїх "родичів".