Найбільший айсберг Південного океану став блакитним: вчені кажуть, що невдовзі він розтане

Науковці відстежили, що айсберг, який відколовся від Антарктиди у 1986 році, готується до розпаду. Він змінив своє забарвлення з білого на блакитний.

Як зазначає Science Alert, це останні дні для багатолітнього айсбергу.

Згідно з даними супутників, які протягом десятиліть оглядали айсберг А-23А, його колір змінився за короткий проміжок часу. Він став блакитним через розталу воду, що накопичилася на його поверхні. Ймовірно, це прискорить його розпад, вважають дослідники.

За період з 1986 року площа айсберга зменшилася з 4000 км² до 1182 км², хоча він залишався незмінним протягом перших 30 років. Раніше також зафіксували, як він розколовся на кілька частин і перемістився у більш теплі води між Фолклендськими островами та островом Південна Джорджія. Попри це айсберг все ще залишається найбільшим за розмірами у Південному океані.

На зроблених світлинах видно блакитний покрив, що виник через вагу води у тріщинах льоду. Навколо все ще є тонка біла лінія, яка свідчить про втримання талої криги на вершині айсбергу. Однак це створює додатковий тиск, що призведе до розколу. Лінійні смуги, які раніше формували хребти льодовика, відтепер стали напрямками для потоків води.

"Я точно не очікую, що A-23A протримається до кінця південного літа. Цей сезон прискорить танення айсбергу з огляду на вищу температуру й ясну погоду", – зауважив геолог Кріс Шуман, який раніше працював в Університеті Меріленда в Балтіморі.

Вчені вважають, що айсберг розтане неподалік острова Південна Джорджія.

Чому айсберги змінюють колір?

Льодові брили мають білосніжне забарвлення через бульбашки повітря, що виникають під час формування айсберга. З тривалістю часу повітря всередині льоду стискається, тому колір може стати більш прозорим.

Також на колір можуть вплинути різні шкідливі речовини, які роблять його зеленим. Якщо лід чистий, то айсберг залишатиметься блакитним.

Раніше льодовик Періто-Морено, який десятиліттями вважався відносно стабільним, почав стрімко танути.

Дар'я Маркова, "УП. Життя"