"Частина біологічного інструментарію": вчені кажуть, що новонароджені вміють передбачати ритм у музиці

Аналіз мозкової активності новонароджених свідчить про те, що вони вміють передбачати ритм у музиці. А от мелодії їм піддаються вже під час дорослішання і навчання.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у науковому журналі Plos Biology, пише The Guardian.

Діти в утробі матері починають реагувати на музику приблизно на 8-9 місяці вагітності. Про це свідчать зміни в частоті серцебиття та рухах тіла.

Попередні дослідження також показали, що деякі аспекти музичної пам'яті можуть передаватися від утроби до народження. Однак було незрозуміло, наскільки глибоко мозок немовляти здатний обробляти музику.

Тепер вчені дослідили мозкову активність 49 новонароджених, які спали у навушниках, за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Їм у випадковому порядку програвали оригінальні музичні твори композитора Йоганна Себастьяна Баха, а також версії зі зміненими висотою звуку та тривалістю нот.

"Ритм базується на дуже давніх слухових здібностях, які ми розділяємо з іншими приматами. Водночас мелодія залежить від спеціалізації людського мозку, яка формується в результаті навчання після народження.

Іншими словами, ритм – частина нашого біологічного інструментарію, тоді як мелодія – те, до чого ми дорослішаємо. Це може допомогти пояснити, чому мелодії настільки різняться в різних культурах, а ритм, як правило, слідує більш універсальним паттернам", – зазначила перша авторка дослідження Роберта Б'янко.

Науковці використали комп'ютерні моделі для оцінки ступеня несподіванки кожної ноти на основі попередньої ритмічної або мелодійної структури. Потім вони проаналізували сигнали ЕЕГ, щоб перевірити, чи відображається це в їхній мозковій активності.

Виявилося, що немовлята можуть відстежувати та передбачати ритмічні патерни в оригінальних музичних творах, але не мелодію.

А от змін у мозковій активності через несподіванки у ритмі або мелодії у змішаній музиці не зафіксували.

"Оскільки порядок тонів та інтервалів був випадковим, мозок не міг виявити закономірності, на яких можна будувати очікування", – пояснила Б'янко.

За її словами, результати свідчать про те, що людський мозок біологічно налаштований на прогнозування під час прослуховування музики, особливо щодо ритму.

"Важливо, що ці прогнози виходять за межі простого передбачення регулярного інтервалу: вони включають виявлення патернів у музиці та вивчення того, як вони розвиваються з часом", – додала науковиця.

Вона зауважила, що такі здібності у новонароджених, ймовірно, сягають корінням у базовий біологічний і сенсорний досвід. Так, до народження плід оточують регулярні ритми, як-от серцебиття матері, та повторювані рухи, пов'язані з ходьбою.

Раніше вчені з'ясували, що мозок немовлят може фіксувати і розпізнавати складні звукові послідовності, які підпорядковуються правилам, подібним до мовних. Це доводить, що здатність знаходити зв'язок між сукупністю звукових сигналів є вродженою.