Ішов купувати подарунок дівчині: в Чабанах через російську атаку загинув 19-річний Віталій Марченко
20 жовтня російський удар безпілотником поблизу траси Київ – Одеса в селищі Чабани на Київщині забрав життя 19-річного Віталія Марченка. Хлопець лише кілька місяців тому повернувся із-за кордону.
Юнак опинився на місці атаки, коли йшов купувати подарунок дівчині, розповіли "УП. Життя" його близькі та рідні.
За словами родички Анни, в день загибелі Віталія вона прокинулася з поганим передчуттям. Коли прочитала про приліт у Чабанах, одразу вирішила передзвонити близьким, які там мешкали.
"Я набрала дівчині брата, з яким мешкав Віталік. Вона сказала, що його немає. Віталік мав бути на роботі, але взяв триденну відпустку, щоб поїхати в Тернопіль до дівчини з сюрпризом. Вранці пішов у торгівельний центр купувати потрібні речі.
Мій чоловік набрав Віталіку, але слухавку взяла якась жінка. Ми одразу зрозуміли, що щось не так… Потім швидко вирушили на місце прильоту", – зазначила Анна.
Віталій загинув на місці атаки – уламок поранив його в серце та пошкодив легені.
Рідні розповідають, що Віталій був неймовірною та світлою людиною. Хлопця описують як життєрадісного та завжди готового прийти на допомогу.
"Якось у мене квартира горіла… Віталік побачив мою заплакану маму та одразу примчався. Буквально за кілька хвилин зібрав речі, привіз нам, щоб було що одягнути", – згадує його близький товариш Артем.
З дитинства Віталій дуже любив футбол, був у навчальному таборі "Шахтаря". Там хлопця помітили тренери та запропонували грати за збірну. Та згодом його плани змінилися.
"Ми з Віталіком виросли разом. Постійно були один біля одного. Він умів зробити так, що ніхто не плакатиме. Навпаки – всі сміятимуться. Він ніс із собою радість – от така людина була", – пригадує дворідний брат Влад.
У 2023 році Віталій переїхав з мамою в Чехію, де працював на заводі. Та згодом Артем переконав хлопця повернутися в Україну, адже мав пропозицію роботи. У серпні 2026-го Віталій приїхав у Чабани, де мешкав в орендованій квартирі.
"Навколо нього було багато людей. Він любив збирати друзів. Був запальним. Завжди гуляв як в останнє. Після повернення в Україну почав працювати і займатися ММА (змішаними бойовими мистецтвами – ред.)", – каже Артем.
Особливий зв'язок хлопець мав із дідусем, якого постійно називав "дєда". Для онука він завжди готував улюблені страви – борщ і шашлик. Крім того, Віталій обожнював гострий перець, який вирощував дідусь.
22 жовтня рідні поховали Віталія. На прощання з хлопцем зібралося багато друзів та близьких людей.
"На похороні був сильний ливень. Багато людей зібралося, бо Віталік був такою людиною, що з усіма міг подружитися. Дійсно душа компанії. Коли хтось сумував, він завжди створював атмосферу радощів", – згадує Анна.
Наразі рідні відкрили збір на підтримку, а також сподіваються отримати футболку з підписами гравців "Шахтаря", якими захоплювався Віталій.
Нагадаємо, внаслідок цієї атаки також загинув водій перевезень до Національного військового меморіального кладовища на ім'я Андрій.