"ЗСУшного" чи "зеесушного"? Опублікували текст Радіодиктанту-2026
Виправлено о 14:20
"Суспільне" опублікувало текст Радіодиктанту національної єдності-2026 "Лист, який не закінчується". Його автором став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.
Українці писали радіодиктант 27 жовтня під диктовку вчителя української мови та літератури Артура Пройдакова та співачки й волонтерки Даші Астафʼєвої.
Лист, який не закінчується
Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях – вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім – слова мандрують часом.
Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: "міцно любити". Уяви собі! Не "дуже", не "гіперсильно". Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи – прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.
Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас – і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово "останній". Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.
І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я – про тебе.
Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.
Я люблю тебе. Так є завжди.
У "Суспільному" додали, що написання слова "зеесушного" у варіанті "ЗСУшного" не вважатиметься помилкою.
Нагадаємо, цьогорічний радіодиктант – це фрагмент листування двох близьких людей. Артур Дронь розповідав, що для нього важливо, аби текст міг стати простором для особистої розмови кожного учасника.
"У певному сенсі справжнім листом, який всі ми одночасно писатимемо. Найцінніше, що дає нам мова, – це можливість поговорити один з одним. Сказати щось дуже важливе, особливо, коли ми далеко одне від одного. А для таких слів у кожного є свої найважливіші адресати", – зазначав письменник.
Примітка: Спершу ми вказали, що правильним також вважатиметься написання варіанту "ЗСУ-шного", однак це не відповідає дійсності. Перепрошуємо за помилку!
