Тетяну Кагановську переобрали ректоркою Харківського національного університету імені Каразіна

Тетяну Кагановську переобрали ректоркою Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Вона очолювала виш протягом останніх пʼяти років.

Як повідомили на сайті університету, за Кагановську проголосували 1015 виборців, що складає 54,54% учасників голосування.

Її конкурент доктор фізико-математичних наук та колишній декан фізичного факультету ХНУ Руслан Вовк отримав 439 голосів (23,59%). Ще 64 виборці (3,44%) не підтримали жодного кандидата. Окрім того, 22 бюлетені визнали недійсними.

Тетяна Кагановська очолює університет із 2021 року. Вона стала першою жінкою на посаді ректора ХНУ. Згідно із законом "Про вищу освіту", одна людина може обіймати посаду керівника ЗВО не більше двох п'ятирічних строків поспіль.

"Дякую, що довірили мені й далі вести Каразінський уперед. Я розумію, яка це відповідальність, і знаю, що самій її не подолати. Попереду ще п'ять років спільної роботи. Я хочу пройти їх разом із вами", – написала ректорка на своїй сторінці у Facebook.

Що відомо про Тетяну Кагановську?

Ректорка харківського вишу родом із Мелітополя Запорізької області. У 1997 році з відзнакою закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "Правознавство" та здобула кваліфікацію. У 2000-му захистила кандидатську дисертацію з юридичних наук на тему "Податкові органи в системі суб'єктів податкових правовідносин".

Через рік почала працювати у Харківському національному університеті імені Каразіна, а саме – на кафедрі правознавства філософського факультету. Згодом обіймала посаду завідувачки.

У травні 2005 року Кагановську обрали деканом юридичного факультету вишу. У травні 2012-го вона захистила докторську дисертацію на тему "Адміністративно-правові засади кадрового забезпечення державного управління в Україні".

Утім, у 2021-му, напередодні першого обрання Кагановської ректоркою, в медіа з'явилися звинувачення освітянки в академічному плагіаті в докторській дисертації. Пізніше аналіз роботи оприлюднили на ресурсі "Плагіат і фальсифікації в наукових працях".

За твердженнями його авторів, значні фрагменти дисертації переписані з російських наукових робіт без належних посилань. Наприклад, майже 40% третього розділу взято з кандидатської дисертації російського науковця Павла Вострікова 1998 року. Однак цієї роботи немає в списку джерел Кагановської.

Також автори аналізу наводили приклади, де російський текст просто перекладений українською, іноді навіть із помилками. Вони стверджували, що "Росію" просто замінили на "Україну", а "російські реалії" – на "вітчизняні".

Окремо автори аналізу звернули увагу на невідповідність посилань: у Кагановської нібито стоять посилання на джерела, які не відповідають тексту, що перед ними.

За їхніми підрахунками, збіги без належних посилань займають 26 сторінок із 374 сторінок основного тексту дисертації – близько 7%.

Науковці надіслали до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти скаргу на плагіат у роботі Кагановської. Однак ректорка подала до суду на установу, аби припинити перевірку своєї дисертації. Зрештою, суд заборонив розглядати скаргу.

У коментарі для "УП. Життя" колишній доцент Сумського державного університету Олег Смірнов розповів, що НАЗЯВО вже перенаправило його скаргу до Інституту держави і права імені Корецького НАН України, де захищалася відповідна дисертація.

За його словами, інститут має перевірити скаргу відповідно до нового Закону "Про академічну доброчесність". Торік Верховний Суд постановив, що всі дисертації, незалежно від того, коли їх захищали, можуть перевіряти на наявність плагіату.