"Боліли руки, якими себе гасив": як лікарі використовують риб’ячу луску для лікування бійця з важкими опіками

Військовий командир Андрій отримав важкі травми та опіки через влучання російського FPV-дрона, однак попри поранення продовжив віддавати команди побратимам.

Для лікування ран захисника лікарі використовують риб'ячу луску.

Історію служби та відновлення захисника розповіли "УП. Життя" в благодійному фонді "Християнська медична асоціація України".

Андрій родом із Львівщини добровільно долучився до війська, а згодом отримав посаду командира. Під час одного з виїздів із бойової позиції у нього влучив ворожий безпілотник.

"Хлопці відтягнули мене в укриття. Було видно, що одну ногу я, напевно, втрачу. Цікаво, що вона взагалі не боліла. Боліли руки, якими я себе гасив, бо увесь горів", – пригадує чоловік.

Попри тяжкий стан, він не полишив розгублених побратимів і продовжив керувати їхніми діями. Через опіки рук Андрій не міг самостійно накласти собі турнікет, тому попросив це зробити за нього. Згодом він наказав перемістити себе під дерево та сховати транспорт, щоб група залишалася непомітною для ворога.

"Я до кінця залишався командиром, навіть пораненим", – говорить військовий.

Після поранення Андрія лікували у Дніпрі та Вінниці, а згодом перевели ближче до дому – у Центр термічної травми та пластичної хірургії Лікарні Святого Луки у Львові.

Лікарі розповідають, що мінно-вибухові поранення часто супроводжуються опіками, що значно ускладнює лікування. У випадку Андрія медики діагностували мозаїчний тип опіків. Такі травми особливі тим, що на тілі виникають ділянки ураження різної глибини.

Глибоко пошкоджені тканини хірурги видаляють під час операцій, а для закриття частини ран використовують сучасний метод – пересадку біологічного матеріалу зі шкіри атлантичної тріски.

Завдяки цьому рана отримує захисне покриття, що сприяє природному відновленню тканин.

"Організму дуже важливо якомога швидше відновити шкірний покрив, тому ми завжди намагаємося якнайшвидше закрити рани.

Риб'яча шкіра містить омега-жирні кислоти, добре покриває рану, створює захисний шар, допомагає зменшити біль і запобігти інфікуванню", – пояснює завідувач Центру термічної травми та пластичної хірургії Лікарні Святого Луки Іван Рик.

Однією з головних переваг такого методу вважають зменшення болю при опікових травмах.

Оскільки біологічний матеріал зі шкіри тріски дороговартісний, медики ретельно підходять до відбору пацієнтів. Цей метод застосовують для тих, кому він може принести найбільшу користь.

Самі ж складні операції та відновлення після них здійснюють мультидисциплінарні команди медиків.

"Опікова хірургія – це робота з одними з найважчих пацієнтів. Якщо з'являються інноваційні методи, які ми можемо опанувати й застосовувати, ми дуже раді такій можливості", – додає лікар.

Андрій каже, що полегшення відчув уже після першої операції у Львові.

"Коли я вперше прокинувся в палаті, подумав, що вже напівздоровий. Без температури чи сильного болю. І думаю: "Все, слава Богу. Я вдома".

Навколо дуже хороші лікарі. Мені тут подобається. А може, це просто тому, що я вдома. Кажуть, що вдома і стіни лікують", – ділиться захисник.

Упродовж усього лікування поруч із ним залишається дружина Софія. Вона супроводжувала чоловіка в лікарнях Дніпра та Вінниці, а тепер підтримує його у Львові.

Наразі Андрій продовжує відновлюватися після поранень.

Раніше ми розповідали про львів'янина Олега, якого після опіків 80% тіла лікували за допомогою риб'ячої та свинячої шкіри.