У Нідерландах дві давні подруги виявили, що вони – рідні сестри: їх удочерили різні сім'ї

У Нідерландах дві жінки віком близько 40 років дізналися, що є рідними сестрами, яких немовлятами удочерили різні сім'ї. У дитинстві дівчата були подружками та жили недалеко одна від одної.

Сестри не спілкувалися 15 років, інформує BBC та Reuters.

Міна Гелтінк і Мінал Тійссен народилися на початку 1980-х років. Дівчат удочерили з двох різних дитячих будинків у західному індійському місті Мумбаї через кілька місяців після їхнього народження.

Міна розповідає, що виросла в маленькому селі в Нідерландах у сім'ї вчителів.

"Вони були і моїми вчителями. Дуже люблячі люди, яким я довіряла", – ділиться жінка.

Її батько помер кілька років тому, але мати й досі живе в тому самому селі. З нею жінка підтримує зв'язок кожного дня.

У 2003 році 19-річна Міна разом із батьками та братом, якого усиновили з Гоа, відвідала дитячий будинок у Мумбаї. Протягом двох тижнів родина переглядала документи у пошуках інформації про біологічних батьків Міни.

"Для мене було важливо знати, звідки я родом. Але дитячий будинок не захотів розкрити жодних подробиць про них", – каже жінка.

Тоді Міна ще не здогадувалася про існування рідної сестри.

Вперше дівчата зустрілися у підлітковому віці на заході, що організувало агентство з усиновлення, послугами якого скористалися їхні батьки.

"Усі всиновлені діти зібралися разом, щоб поспілкуватися, познайомитися та повечеряти", – пригадує 43-річна Міна.

Дівчата прийшли на захід з друзями – вони й звернули увагу на те, наскільки сестри подібні між собою.

"Вони сказали: "Подивіться на себе в дзеркало". І я подумала: "О Боже, у неї мій ніс! Ми однаково сміємося. Під час вечері я весь час дивилася на неї", – розповідає Міна.

Наступного дня підлітки обмінялися номерами телефонів та адресами й пообіцяли підтримувати зв'язок. Протягом багатьох років дівчата писали одна одній листи зі звертаннями "сестро", адже вони "так себе відчували".

Підлітки спілкування про школу, друзів, хлопців, прогулянки та танці. Вони розповідали одна одній про види спорту, якими займалися, та обговорювали музику. Дівчата дізналися, що обидві обожнюють гурт Backstreet Boys.

Однак 15 років тому вони втратили зв'язок – Мінал переїхала до Франції, а Міна народила першу дитину, тому була дуже заклопотана.

У 2017 році Міна прийшла на чергову зустріч усиновлених людей з Індії, де почула про тестування ДНК, і вирішила сама здати тест. Жодних збігів ні з ким жінка не виявила, і на початку 2026 року видалила застосунок.

Проте 20 травня жінка отримала у соцмережах повідомлення від Мінал.

"Пам'ятаєш мене?" – написала давня подруга.

Мінал пройшла тест на ДНК у квітні, коли гостювала у своїх батьків у Нідерландах. Вона надіслала скріншот результатів Міні.

"Я знову встановила додаток. Так нервувала, що десять разів ввела неправильний пароль, перш ніж змогла увійти", – розповідає Міна.

Жінки виявили, що збіг ДНК сягав 100%.

"У мене з'явилася "рідна сестра", а це означає, що ми маємо одних й тих самих біологічних матір і батька. Це відчувалося, ніби мені вкололи адреналін. Я плакала.

Мінал була тією відсутньою частиною пазла, на яку я так довго чекала. Ми називали одна одну сестрою. Цей збіг ДНК підтвердив, що наша інтуїція була правильною", – ділиться Міна.

У серпні жінки зустрілися вперше після того, як дізналися про те, що вони рідні сестри.

"Це було дивовижно. Я відчувала себе так, ніби повернулася додому", – каже Міна.

44-річна Мінал живе у Франції зі своїм партнером і двома синами. Після отримання результатів тесту ДНК жінка спочатку не зрозуміла, що її збіг – це та сама підлітка, з якою вона обіймалася на зустрічі 30 років тому.

Усвідомлення дійшло до жінки лише після перегляду соцмереж сестри.

"Я не могла повірити в це. Ми були подругами ще до того, як стали сестрами. Ми весь цей час були сестрами, просто не знали про це", – каже Мінал.

Від травня сестри спілкуються майже кожен день. Вони познайомилися з партнерами одна одної, дітьми, братами та батьками.

"Усі помічають, як ми закінчуємо речення одна за одною, однаково рухаємо головами чи ходимо. Іноді ми розмовляємо по дві години й втрачаємо відлік часу, а потім згадуємо, що маємо сходити за продуктами чи забрати дітей зі школи", – каже Міна.

За словами жінки, одна з речей, яку вони з сестрою дуже хотіли б зробити, – це повернутися туди, де все почалося.

"Ми дуже хочемо якось разом поїхати до Індії, пройтися вулицями Мумбаї. Бували моменти, коли ми обидві почувалися дуже самотніми – наприклад, коли я втратила тата або переживала розрив стосунків.

Я шкодую, що ми не могли бути поруч одна з одною – ми могли б ділитися щасливими моментами й підтримувати одна одну у важкі часи", – ділиться Міна.

Раніше у Китаї батьки зустрілися з донькою, яку 20 років тому віддали через закон.