Молоко тарганів, пісуари без бризок та аеродинаміка сякання: хто здобув Ігнобелівську премію-2026

У Швейцарії відбулася церемонія 36-ї щорічної Ігнобелівської премії. Глузливу нагороду в одній з галузей здобули вчені, які наступали на різні частини отруйної змії, щоб з'ясувати, що саме змусить тварину вкусити людину.

Загалом відзнаку отримали 10 досліджень, інформує CNN.

Ігнобелівська премія – жартівливий аналог всесвітньовідомої Нобелівської премії. Це нешаноблива нагорода, якою удостоюють авторів робіт, що "спочатку змушують людей сміятися, а потім замислитися".

У галузі економіки відзнаку здобуло дослідження, яке виявило "докази того, що представники вищих соціальних верств частіше крадуть цукерки з дитячих запасів і вдаються до інших видів неетичної поведінки".

Лавреатами премії з хімії стали дослідники, які виявили, що що молоко тарганів має утричі більшу енергетичну цінність, ніж коров'яче молоко.

Крім того, глузливу відзнаку у галузі медицини здобули автори дослідження під назвою: "Як сякатися – аеродинамічне дослідження сякання".

Премію з біомеханіки отримали науковці, які вивчали еволюційну історію поцілунків.

"Наука вже певний час зазнає нападок, а галузі, які менш очевидно пов'язані з комерційною промисловістю та технологіями, дедалі частіше вважають менш важливими.

Звісно, прикладні дослідження є життєво важливими, але було б великою втратою, якби ми перестали дивитися на світ навколо нас і запитувати: "Чому?". Допитливість заради самої допитливості є фундаментальною для того, щоб наука рухалася вперед", – сказала співавторка дослідження Матильда Бріндл з Оксфордського університету.

Премію з фізики отримало дослідження того, як спроектувати пісуари без бризок, а відзнаку в галузі технологій – наукова робота, у якій хоботки комарів використовували як сопла (кінцева частина труби, призначена для регулювання струменю рідини, яка з неї виходить) для 3D-друку. Автори дослідження назвали цей процес "некродруком".

"Подібні нагороди допомагають легітимізувати дослідницьке мислення. Ніхто не починає з плану створити сопло для 3D-друку з комара. Ми дійшли до цього, уважно придивившись до чогось, що здається неважливим, і залишаючись відкритими до того, куди це нас приведе", – сказав Чанхонг Цао, співавтор дослідження та доцент кафедри машинобудування Університету Макґілла в Канаді.

Карлі Енн Йорк, доцентка біології Університету Ленуар-Райн у Гікорі (штат Північна Кароліна), яка не брала участі в премії, зазначила, що Ігнобелівська премія "ніколи не перестає відзначати дослідження, які змушують вас "сміятися, а потім замислюватися".

"Від брудної спідньої білизни для дослідження ґрунту до 3D-моделей комарів – цьогорічні лауреати премії перетворили, на перший погляд, абсолютно фантастичні ідеї на повноцінні дослідницькі проєкти. І так, це справжні наукові дослідження.

Хоча ці дослідження спочатку можуть здаватися несерйозними, приблизно половина всього економічного зростання в США пов'язана з відкриттями, зробленими завдяки фундаментальним дослідженням", – коментує Карлі Енн Йорк.

Науковиця додала, що "хто знає – можливо, 3D-модель ротового апарату комара стане натхненням для нового, безболісного способу введення ліків".

"Однак ми точно знаємо, що здобуття знань ніколи не є легковажним заняттям, хай якою безглуздою може здаватися тема", – сказала Йорк.

Раніше Ігнобелівську премію здобули вчені, які виявили несподіваний спосіб дихання ссавців.