Вчені розкрили походження найдавнішого дощаного човна Данії: допоміг 2400-літній відбиток пальця

Науковцям вдалося встановити походження найдавнішого відомого дощаного човна Данії, знайденого в болоті Хйортспрінг.

Основною підказкою став відбиток пальця, залишений у смолі приблизно 2 400 років тому, пише археолог Мікаель Фовель для The Conversation.

Дослідження провели науковці з Лундського і Гетеборзького університетів у Швеції у співпраці з Національний музей Данії.

Човен датують доримською залізною добою, приблизно IV-III століттями до нашої ери. За даними вчених, на ньому до острова Альс біля узбережжя південної Ютландії прибули близько 80 озброєних воїнів.

Під час подорожі вони зупинялися для ремонту суден. Саме тоді один із членів екіпажу залишив частковий відбиток пальця в м'якій, щойно нанесеній смолі між дошками.

Воїни планували швидкий морський напад, однак зазнали поразки й загинули в бою з місцевими жителями. Після перемоги мешканці острова наповнили один із човнів зброєю загарбників і затопили його в болоті як жертву для богів.

Завдяки безкисневому середовищу болота судно добре збереглося до наших днів. Його рештки знайшли наприкінці ХІХ століття, а з 1921 року човен експонують у Національному музеї Данії в Копенгагені.

Сучасні дослідження зосередилися на матеріалах, вилучених під час тих розкопок. Частину з них раніше не аналізували.

За допомогою газової хроматографії та мас-спектрометрії вчені встановили склад смоли, якою герметизували шви між дошками: це була суміш тваринного жиру та соснової смоли.

Вчених здивував такий результат, адже в Ютландії та північній Німеччині соснові ліси були майже повністю вирубані ще в неолітичний період. При цьому в регіоні існували місцеві альтернативи для гідроізоляції човнів – наприклад, лляна олія чи сало.

Вчені припустили, що човен, імовірно, збудували не в Данії, а в регіоні з доступом до великих площ соснових лісів. Найближчі такі ліси в IV столітті до нашої ери розташовувалися вздовж узбереж Балтійського моря на схід від сучасної Данії. Це означає, що екіпаж човна міг подолати сотні кілометрів відкритим морем задовго до епохи вікінгів.

Крім того, дослідники вперше провели радіовуглецеве датування мотузок із липового лика, використаних у конструкції човна. Отримані дати (між 381 і 161 роками до нашої ери) підтвердили, що судно належить до доримської залізної доби.

Та найбільш сенсаційною знахідкою став частково збережений відбиток пальця в застиглій смолі. За допомогою рентгенівської томографії вчені створили його тривимірну модель з неймовірною точністю.

Аналіз показав, що відбиток належав дорослій людині, можливо, одному з моряків або воїнів, які брали участь у поході. Хоча визначити його стать чи інші біологічні характеристики наразі неможливо.

У майбутньому дослідники спробують виділити давню ДНК зі смоли, що може дати більше інформації про походження людей, які здійснили цей морський рейд.

Також науковці можуть підтвердити припущення, що далекі морські подорожі та набіги були характерними для Скандинавії за багато століть до доби вікінгів.