Кабмін ухвалив новий порядок про біобанки: університети зможуть зберігати ДНК
Уряд ухвалив порядок збору, зберігання та використання біологічних зразків людини з дослідницькою метою.
Новий порядок дозволить науковцям, зокрема університетам, створювати біобанки, а також захистить права донорів, написав очільник Директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка.
У МОЗ кажуть, що нова постанова є "значним кроком вперед" у розвитку дослідницького біобанкінгу в Україні.
Ухваленню документа сприяв, зокрема, головний спеціаліст відділу з питань інновацій Департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Максим Чубак.
"Важлива новина для української науки та медицини! Кабінет Міністрів України затвердив Порядок збору, зберігання та використання біологічних зразків людини з дослідницькою метою.
Саме завдяки професіоналізму і наполегливості Максима ідея про те, що для розвитку біомедичних досліджень треба створити правила гри, які дозволили б, наприклад, університетам утворювати дослідницькі біобанки, стала реальністю", – написав Стрілка.
Що таке біобанки і як вони працюватимуть
Біобанкінг – це процес збору, обробки та зберігання біологічних зразків людини, таких як кров, тканини та ДНК, для проведення наукових досліджень, які допоможуть вивчати генетичні, епідеміологічні та інші аспекти захворювань.
Новий порядок регулює механізми, що забезпечують захист прав донорів, дотримання етичних принципів та захист персональних даних, пов'язаних з біозразками.
Біобанкінг буде спрямований на реалізацію проєктів з біомедичних досліджень, що відкриває нові можливості для вивчення захворювань, розробки інноваційних методів лікування та покращення здоров’я населення.
Донори біозразків повинні будуть надавати письмову інформовану згоду, що включає повний опис мети проєкту, можливих ризиків та умов зберігання їхніх зразків. Це забезпечить прозорість та етичність використання біологічних матеріалів.
Будуть створені етичні комітети з питань біобанкінгу, які будуть відповідати за дотримання етичних та морально-правових аспектів під час збору та використання біозразків.
Біозразки використовуватимуться виключно для наукових досліджень і не будуть призначені для безпосереднього клінічного застосування на людях, що гарантує їх використання лише з метою покращення наукового знання.
Біобанки будуть зобов’язані захищати персональні дані донорів відповідно до вимог законодавства, запобігати несанкціонованому доступу до біозразків та пов’язаних з ними даних, використанню не за призначенням, розголошенню даних тощо.
Фінансування заходів з біобанкінгу здійснюватиметься коштом закладу, який надає біозразки, та/або біобанку, та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
"Ця постанова – це ще один крок для інтеграції України в міжнародну наукову спільноту, зокрема BBMRI-ERIC. Вона дозволить нашим дослідникам працювати за сучасними стандартами й долучатись до глобальних досліджень", – каже представник МОЗ Василь Стрілка.