Серед українців знизився рівень тривожності та зросло відчуття щастя – дослідження

В Україні зафіксували зниження рівня тривожності та зростання відчуття щастя серед населення. Жінки демонструють вищий рівень відчуття сенсу в житті, водночас у чоловіків більш позитивна динаміка задоволеності життям.

Дослідники припускають, що такі результати можуть свідчити про поступову психологічну адаптацію суспільства до тривалих кризових умов.

Про це йдеться у третій хвилі пілотного дослідження особистого добробуту українців, підсумками якого його автори поділилися з "УП. Життя".

Від режиму виживання до адаптації

Згідно з даними третьої хвилі опитувань, рівень задоволеності життям серед українців залишається стабільним – 5,4 бала з 10, що відповідає показнику грудня 2024 року.

Найвищим серед усіх показників традиційно залишається відчуття сенсу в житті – 7,4 бала (у грудні 2024 року було 7,1). Більшість українців і надалі вважають те, що вони роблять у житті, важливим і значущим.

Водночас рівень відчуття щастя зріс до 6,1 бала (раніше – 5,6). Це стало першою чіткою позитивною динамікою після періоду стагнації у 2024 році.

Натомість рівень тривожності знизився до 4,8 бала (у грудні 2024 року – 5,4).

Якщо перші хвилі дослідження фіксували переважно високий рівень напруження та емоційного виснаження, то третя хвиля демонструє зміщення від режиму виживання до поступової адаптації, кажуть автори дослідження.

"Українці не стали менш чутливими до війни, проте навчилися краще жити в таких умовах – зберігаючи внутрішню мотивацію та знижуючи рівень постійної тривоги.

Особливо помітною залишається роль відчуття сенсу в житті – саме цей показник стабільно тримається на високому рівні в усіх хвилях дослідження та, ймовірно, компенсує високий рівень стресу", – йдеться у результатах роботи.

Соціально-демографічні відмінності

Дослідження також показало певні відмінності між різними групами населення.

Зокрема, жінки демонструють вищий рівень відчуття сенсу життя, тоді як у чоловіків спостерігається позитивніша динаміка щастя і задоволеності життям. Найбільш стійкою групою за всіма показниками залишаються люди віком 30-59 років.

Внутрішньо переміщені особи мають нижчу задоволеність життям і вищий рівень тривожності, однак у третій хвилі серед них зафіксували зростання показника сенсу життя.

Кращу динаміку задоволеності життям також демонструють жителі сіл і малих міст, що, на думку дослідників, може бути пов'язано з вищим рівнем соціальної згуртованості.

Найвищий рівень тривожності – на сході

Жителі східних областей України залишаються найбільш емоційно вразливою групою: 46% з них повідомили про високий рівень тривожності.

Втім, саме тут зафіксували одну з найпомітніших позитивних змін. Частка людей, незадоволених якістю життя, зменшилася з 50% до 27%, а показник відчуття сенсу життя зріс з 6,6 до 7,6 бала.

"Дослідження добробуту показують не лише індивідуальну ситуацію, яка наразі складається серед українців, але і є мірилом стійкості суспільства в умовах повномасштабної війни і невизначеного майбутнього. Ми бачимо, що не всі показники є на бажаному рівні і напрямки для розвитку України є очевидними", – наголосив Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.

За його словами, попри складні умови, загальна динаміка свідчить про високу стійкість українського суспільства та потенціал для подальших позитивних змін.

Дослідження провели у серпні 2025 року. Його реалізували агенція Ruban Litvinova Social Impact Advisory спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за сприяння спільноти Social Value Ukraine.

Опитування охопило 1000 дорослих респондентів на підконтрольних уряду територіях України та проводилося методом телефонних інтерв'ю.

Методологія дослідження базується на підході Office for National Statistics Великої Британії та оцінює чотири ключові показники: задоволеність життям, відчуття сенсу життя, рівень щастя та рівень тривожності.