Вчені, ймовірно, з’ясували, чому в деяких дітей виникає патологія розвитку кишківника
Американські вчені з’ясували ймовірні причини виникнення вродженої мальротації кишківника. На це може впливати генетика або хімічні речовини, які використовують у довкіллі.
Як повідомляють у Science Alert, така патологія трапляється в одного з 500 новонароджених. Вона може призвести до непрохідності кишківника, при якій нерідко необхідне хірургічне втручання.
У нормі кишківник плода під час внутрішньоутробного розвитку має обернутись навколо брижі (судинної складки). Після цього він займає своє остаточне місце в черевній порожнині. Це зазвичай відбувається у першому триместрі вагітності.
Під час розвитку травної системи черевна порожнина хребетних значно подовжується. Щоб органи помістилися, кишківник обертається і стає схожим на котушку. Натомість, якщо він не повертається належним чином, то виникає мальротація кишківника.
Результати дослідження, опублікованого в науковому журналі Development, свідчать, що на виникнення вродженої мальротації кишківника може вплинути атразин (хімічна речовина, яку використовують проти бур’янів). Науковці виявили, що він збільшує частоту неправильного обертання кишківника у жаб (у них цей орган подібний до людського).
"Жаби і люди мають спільного предка, тож у них багато схожих анатомічних особливостей, зокрема й кишківник, який обертається проти годинникової стрілки", – зазначив Насконе-Йодер.
Атразин – одна з найпоширеніших речовин, яку використовують у сільському господарстві. Її досі застосовують у США, Австралії та Канаді, а в Європейському Союзі з 2004 року вона під забороною через побоювання забруднення підземних вод. Крім того, її пов’язують з виникненням проблем зі здоров’ям у людей і щурів.
У ході експерименту дослідники виявили, що атразин спричинив метаболічний дисбаланс в ембріонах жаб: це заважало правильному поділу клітин, а також їхньому росту і перебудові. Тканинам стало важче розтягуватися, що призвело до вкорочення черевної порожнини.
"Зменшення довжини призводить до того, що важлива петля кишківника не може досягти свого нормального анатомічного положення, змушуючи його згортатися в зворотному напрямку", – пишуть автори дослідження.
На думку команди, ці проблеми виникають через те, що атразин виводить з рівноваги окислювально-відновні реакції в організмі. Дисбаланс між оксидантами та антиоксидантами в клітині може відігравати певну роль у виникненні хвороб.
Лікування жаб антиоксидантами до того, як вони зазнали впливу атразину, запобігло неправильному скручуванню їхніх кишок.
Важливо зазначити, що ембріони жаб зазнали впливу атразину, який у 1000 разів перевищував рівень, який зазвичай є в навколишньому середовищі.
Ці результати не доводять, що саме атразин спричиняє мальротацію у людей, але свідчать, що він точно впливає на метаболізм у клітинах.
Раніше ми розповідали, віруси, які живуть у кишківнику, можуть допомогти врегулювати стрес.
