Завадив виїзд за кордон? Чому виш відмовив у спрощеному вступі хлопцю, який 10 років провів в окупації
Київський національний університет імені Тараса Шевченка відмовив у вступі за спрощеною процедурою Дмитру Круку, який виїхав із окупованої території Донеччини в Німеччину, а згодом повернувся в Україну.
У приймальній комісії заявили, що хлопець втратив право на пільгу для абітурієнтів із ТОТ через дворічне перебування за кордоном.
Розглянути ситуацію Дмитро просив Уповноважену Верховної Ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії, Ольгу Алтуніну. Однак в Офісі омбудсмена зазначили, що підстав для втручання немає, повідомив Дмитро у Facebook.
"УП. Життя" розбиралася, чому Дмитру відмовили у вступі за співбесідою та як бути іншим молодим людям з ТОТ, які прагнуть отримати українську вищу освіту.
Чому Дмитро не зміг вступити за пільгою?
21-річний Дмитро Крук родом із Хрестівки (до 2016 року – Кіровське) на Донеччині. Росіяни захопили місто у 2014-му, коли хлопець ще був дитиною. Відтоді майже 10 років він мешкав в окупованому населеному пункті, а наприкінці 2023-го – виїхав до Німеччини.
Дмитро розповів "УП. Життя", що за кордоном був два роки – протягом цього часу він шукав змоги повернутися в Україну, але вже на підконтрольну територію.
"У 2023 році я дізнався, що можна покинути окупацію, та дістався Німеччини. Там почав шукати різні способи, як приїхати до України. Писав у благодійні організації, але мені відмовляли. Думав, куди можу приїхати, якщо всі мої родичі, друзі й знайомі залишились в окупації", – розповів юнак.
У 2025 році Дмитро познайомився у Threads із хлопцем, який разом із ним навчався в університеті в Донецьку. На той момент він уже мешкав на підконтрольній території та запропонував Дмитру перший час пожити в нього.
"Я зібрав речі та через тиждень був в Україні. Бо саме це мені було потрібно. До цього я боявся приїхати й не знати, куди йти", – додає хлопець.
У 2026 році Дмитро екстерном закінчив українську школу, адже хотів вступати до Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Однак атестат про повну загальну середню освіту йому видали у травні, коли запис на НМТ (національний мультипредметний тест) уже був закритий.
Тож юнак вирішив подати документи у виш за спрощеною процедурою вступу на навчання на контрактній основі – в таких випадках замість екзамену з абітурієнтом проводять співбесіду з усним опитуванням. За словами Дмитра, в КНУ імені Шевченка прийняли заяву та допустили до співбесіди.
"Я пройшов її та успішно склав усі чотири предмети: українську мову, літературу, математику та історію України. Вже після цього повідомили, що я не маю права вступати [за спрощеною процедурою], бо приїхав з Німеччини, а не з окупації. А їм треба, щоб я до 2025 року був на окупованих територіях та одразу виїхав в Україну. Навіть якщо я взагалі не знав, що так можна", – зазначив хлопець.
Дмитро пояснює, що вступити на загальних умовах одразу після виїзду він не міг. Зокрема, через те, що виїхав саме в Німеччину, не отримав українського атестата, а також не мав російського, бо той залишився в Донецькому університеті.
Намагаючись вирішити ситуацію, Дмитро написав листа представництву Офісу омбудсмена з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії, з проханням розглянути його випадок окремо.
"Я попросив реалізувати моє право на освіту, бо юридично моє переміщення з ТОТ було 4 грудня 2025 року, що пізніше ніж 1 жовтня 2025 року. Це підтверджує моя довідка ВПО та роз'яснення від Уповноваженого з прав дитини. На що вони відповіли копіюванням мого ж листа, тільки в іншій формі, та ніяк не посприяли ситуації", – зауважив юнак.
У відповіді Уповноваженої Ольги Алтуніної, яку отримав Дмитро, зазначається, процедуру вступу призупинили для правового аналізу документів. За результатами перевірки виявили, що надані підтвердження не мають підстав для спеціальних умов вступу.
З огляду на це омбудсменка порадила Дмитру "реалізувати право на освіту" на загальних підставах наступного року.
Як ситуацію пояснюють в Офісі омбудсмена?
"УП. Життя" також звернулася за коментарем до Офісу Уповноваженого з прав людини. На запит редакції там пояснили, що під час вступної кампанії у 2026 році було дві можливості вступу для молоді з тимчасово окупованих територій.
Перший варіант передбачає проходження співбесіди замість НМТ, другий – участь у конкурсі на бюджетні місця за квотою-2. Відповідно до наказу МОН № 373, право на проходження співбесіди замість НМТ мали ті, хто продовжували перебувати на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї після 1 жовтня 2025 року.
Абітурієнти, які залишили окупацію раніше, також могли скористатися спеціальними умовами вступу та брати участь у конкурсі за квотою-2, але для цього потрібно було скласти НМТ.
"Законодавство не встановлює обмежень залежно від маршруту виїзду з окупації. Людина може виїхати через треті країни, і це не позбавляє її права на спеціальні умови вступу. Однак важливо розрізняти транзит через третю країну й тривале проживання за кордоном.
Якщо людина залишила окуповану територію у 2023 році, виїхала до Німеччини, а у грудні 2025 року повернулася в Україну, датою її переміщення з окупації залишається 2023 рік", – додали у відомстві.
В Офісі омбудсмена стверджують, що Дмитро мав можливість здобути українську освіту, адже він дистанційно навчався в українській школі та у 2026 році отримав український атестат.
"Ще у 2024 році Дмитро звертався до КНУ імені Тараса Шевченка, щоб дізнатися про умови вступу, та отримав відповідь. Тобто правила вступу він міг з'ясувати завчасно. У 2026 році скласти НМТ можна було і за кордоном, зокрема в Німеччині. Проте до університету Дмитро звернувся вже у серпні, коли реєстрація на НМТ завершилася. Сам по собі пропуск реєстрації не дає права замінити НМТ співбесідою.
Головне в цій ситуації не те, скільки років Дмитро прожив в окупації чи через яку країну виїхав. Для вступу без НМТ потрібно відповідати конкретним умовам, установленим законодавством. У випадку Дмитра право на такі умови не було підтверджено", – наголосили в Офісі омбудсмена.
Зокрема, під час перевірки документів приймальна комісія виявила, що зазначені Дмитром відомості щодо дати переміщення з тимчасово окупованої території не відповідають обставинам.
Так Дмитро заявляв, що перемістився з тимчасово окупованої території ще у 2023 році, а не після 1 жовтня 2025 року. Хлопцю запропонували принести додаткові документи, які підтвердили б його право на співбесіду. Однак він таких не надав. Тож 14 вересня 2026 року приймальна комісія ухвалила рішення не допускати його до конкурсного відбору.
Згодом хлопець звернувся до Уповноваженої – звернення розглянули та перевірили правомірність дій приймальної комісії університету.
"За результатами розгляду встановлено, що Дмитро залишив тимчасово окуповану територію у 2023 році. Того ж року, перебуваючи за кордоном, він отримав паспорт громадянина України, а в Німеччині – тимчасовий захист. Надалі також відвідував інші країни.
Крім того, у грудні 2025 року Дмитро був узятий на облік як внутрішньо переміщена особа. Однак дата взяття на такий облік не є підтвердженням дати фактичного виїзду з тимчасово окупованої території. Саме тому Офіс Омбудсмана не встановив порушення права Дмитра на освіту з боку приймальної комісії університету", – додали там.
В Офісі стверджують, що Дмитро мав підтвердити не дату свого повернення в Україну, а факт перебування на окупованій території або переміщення з неї після 1 жовтня 2025 року. Наразі ж хлопець посилається на довідку ВПО, яка не доводить, що до того часу він перебував в окупації. А надані медичні документи датовані 2023 роком також не підтверджують необхідних обставин.
"Йдеться не про якийсь один документ, якого Дмитрові не вистачило. Потрібні були відомості, які дозволили б підтвердити його перебування на ТОТ у відповідний період. Це можуть бути документи про навчання, медичну допомогу, відомості про перетин кордону чи інші підтвердження, які приймальна комісія оцінює разом", – зазначають в Офісі.
Надалі Дмитро може вступити до українського університету за спеціальними умовами, передбаченими для молоді з тимчасово окупованих територій вже у 2027 році. Для цього йому потрібно скласти НМТ і взяти участь у конкурсному відборі за квотою-2, яка дає можливість претендувати на бюджетне місце.
В Уповноваженого також радять не відмовлятися від можливості здобувати українську освіту. Адже перебування в європейських країнах не позбавляє молодь із ТОТ права вступати до українських університетів. Зокрема, слід заздалегідь звернутися до обраного університету або освітнього центру "Освіта-Україна", розповісти фахівцям про дату виїзду з ТОТ та наявність документа про освіту.
"Попросіть пояснити, які спеціальні умови застосовуються у вашій ситуації, як їх підтвердити та яких строків потрібно дотриматися. Якщо отримуєте суперечливі роз'яснення або вважаєте відмову необґрунтованою, звертайтеся до Офісу Омбудсмена.
Наші працівники зустрічають людей на пункті пропуску "Мокрани – Доманове", консультують щодо вступу, сприяють отриманню підйомної допомоги в розмірі 50 тисяч гривень за наявності передбачених умов для її призначення", – наголошують у відомстві.
Нагадаємо, раніше з тимчасово окупованих територій України вдалося повернути ще п'ятьох дітей і молодих людей. В окупації їх змушували брати російські паспорти і співати гімн РФ.
